Диференціація фінансових інструментів державного запозичення: можливості для України



Наприкінці 2002 року в Україні з'явилися одразу три нових види державних цінних паперів (ДЦП). По-перше, це довгострокові державні облігації зі змінною ставкою доходу, розмір купону за якими розраховується як збільшений на 2% рівень інфляції. Основне призначення таких цінних паперів – захистити інвестора від інфляції, але у разі дефляції (що спостерігалася протягом 2002 року в Україні) такі цінні папери не можуть забезпечити достатню дохідність.

По-друге, довгострокові державні облігації з достроковим погашенням. Купонний період – три місяці. Особливість полягає в тому, що облігації можуть бути пред'явлені до погашення вже через 15 місяців, однак механізм їх викупу ще не доопрацьований.

І, нарешті, довгострокові амортизовані державні облігації, погашення номінальної вартості яких передбачається рівними частинами під час виплати купонів, починаючи з сьомого купонного періоду (через півтора роки з моменту випуску).

Два останніх види облігацій були розміщені протягом грудня на загальну суму 1,3 млрд. грн., що склало 44% загального розміщення державних цінних паперів у 2002 році. Облігації зі змінною ставкою доходу не користувалися попитом інвесторів [3].

Ринок почав рухатися у напрямку диференціації державних цінних паперів. Прийшло розуміння того, що для розбудови внутрішнього ринку ДЦП слід використовувати як стандартні, прості та звичні види цінних паперів (короткострокові та середньострокові облігації внутрішніх позик), так і розробляти принципово нові цінні папери для задоволення потреб різних видів інвесторів.

Розвиток так званих базових цінних паперів є важливим елементом ефективного ринку державних цінних паперів. Шляхом концентрації нових державних цінних паперів у відносно обмежену кількість типових випусків зі стандартними термінами обігу держава може керувати ліквідністю згаданих інструментів, паралельно зменшуючи вартість розміщення. Такі ліквідні випуски ринок використовує як базу для визначення ціни на інші інструменти. Для більш точного визначення ціни фінансових інструментів, що обертаються на ринку цінних паперів, використовується так звана крива дохідності базових активів (дохідність відносно невеликої кількості базових випусків державних цінних паперів з різними термінами обігу), що дозволяє порівняти дохідність ринкових фінансових інструментів і державних цінних паперів з однаковими термінами обігу. Це порівняння є необхідним для ефективного виконання державними цінними паперами функції загальноринкового показника, на основі якого визначаються процентні ставки інших цінних паперів. Отже випуск довгострокових облігацій зіграє позитивну роль на ринку, заповнивши порожню до останнього часу нішу довгострокових базисних цінних паперів.

Для забезпечення стабільності та керованості ринку державних цінних паперів слід зменшити кількість сегментів ринку. В цьому напрямку доцільно застосувати консолідацію випусків (об'єднати під ім'ям державного випуску цінні папери, що в іншому випадку будуть емітовані багатьма навколодержавними установами). Це, наприклад, облігації Пенсійного фонду України.

Перевагу слід віддати нескладним інструментам на зразок ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Вдовіна Інесса
асистент кафедри фінансів КНЕУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org