Макроекономічна політика та параметри 2004 року

У 2003 р. зроблено відчутні кроки у цьому напрямі. Завдяки конструктивній співпраці уряду з Верховною Радою України прийнято важливі для активізації реформ закони, які роками не приймалися: податкові, пенсійні, про іпотеку, цивільний та кримінальний кодекси, митний кодекс. Вони починають працювати з 1 січня наступного року і створять підґрунтя для забезпечення економічного зростання.

По-перше, зменшиться податкове навантаження на населення та суб'єктів господарювання завдяки прийняттю Закону «Про податок на доходи фізичних осіб», внесенню змін до законів про податок на додану вартість та оподаткування прибутку підприємств, якими не тільки знижено ставку оподаткування, а й скасовано низку невиправданих пільг з оподаткування (операцій з передачі земельних ділянок під об'єктами нерухомості, оплати вартості фундаментальних досліджень та науково-дослідних робіт за рахунок державного бюджету, операцій з поставки окремих лікарських та медичних засобів, літакобудування, вироблення боєприпасів, поетапно – акцизного збору на спирт тощо).

По-друге, впровадженню нормальних цивілізованих відносин між кредитором та боржником, а відтак, зниженню ризиковості кредитної діяльності та залученню інвестицій сприятиме удосконалення механізму застави, запровадження ринку іпотечних цінних паперів завдяки прийняттю законів «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», внесенню змін до законів України про заставу, про концесії.

По-третє, прийняття законів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та про недержавне пенсійне забезпечення започатковує впровадження трирівневої пенсійної системи, яка не тільки дає перспективи відчутного збільшення пенсій, а й сприяє виходу з тіні доходів населення, залученню значних інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки країни.

Здійснюються зміни системного та інституційного характеру, що матимуть довгострокові наслідки, зокрема це стосується розвитку фінансового сектору, реєстрації та оцінки земель сільськогосподарського значення, лібералізації зовнішньої торгівлі у напряму гармонізації законодавства з вимогами СОТ. Позитивно впливають на економічну активність заходи економічної політики, що мають дисциплінуючий і дерегуляційний характер, зокрема посилення податкової та бюджетної дисципліни, суттєве скорочення неплатежів в економіці, бартерних операцій та взаємозаліків, запровадження принципу «одного вікна» для підприємців, спрощення реґламентації малого бізнесу (у червні поточного року прийнято Закон «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності», яким зменшується строк державної реєстрації підприємств з 5 до 3 днів).

Проте незважаючи на досягнуті високі темпи економічного зростання впродовж майже чотирьох років, збільшення керованості та прогнозованості процесів, що відбуваються на макроекономічному рівні та у реальному секторі, багато проблем української економіки, критичних для забезпечення якості зростання та включення важелів довгострокової дії, залишилися ...

[Завантажити PDF версію]