Резервні інвестиції



Страховий ринок уже зібрав достатні кошти для того, щоб стати серйозним джерелом інвестицій, більш довгих і більш дешевих, аніж банківські кредити.

Однак відсутність привабливих фондових інструментів, неліквідність фондового ринку і несприятливе для інвестицій податкове законодавство заважають страховикам поділитися накопиченими резервами з підприємствами в обмін на їхні акції та облігації. І тому протягом як мінімум найближчих двох років ринок не побачить більш довгих і більш дешевих грошей, аніж кредити комбанків.

Сьогодні страховики збирають пристойні суми. Так, їхні технічні резерви торік склали майже 1,2 млрд. грн. – понад мільярд більш дешевих і більш довгих грошей, аніж банківські [1]. Однак відсутність достатньої кількості привабливих інвестиційних (фондових) інструментів приводить до того, що велика частина сформованих страховиками резервів не йде безпосередньо на інвестиційні нестатки суб’єктів економіки, а залишається на рахунках у банках. Звичайно ж, через банки кошти потрапляють на підприємства, але в результаті банківського посередництва вартість цих коштів істотно підвищується, а термін користування ними – зменшується.

Банківський депозит – найбільш привабливий инвестінструмент для страховиків.

У Положенні «Про порядок формування, розміщення й обліку страхових резервів по видах страхування, крім страхування життя», затвердженому наказом уже не існуючого «Укрстрахнагляду» від 26 травня 1997 р. [2], наводиться вичерпний перелік активів, у яких можуть бути представлені технічні резерви страхових компаній. Це:

• кошти на розрахунковому рахунку;

• наявні в касі;

• права вимоги до перестрахувальників;

• банківські депозити;

• цінні папери, що передбачають одержання доходів;

• державні цінні папери;

• нерухомість.

Крім того, нова редакція Закону «Про страхування» від 4 жовтня 2001 р. [3] нарешті дозволила проводити інвестиції в банківські метали, але Мінфін, за словами страховиків, дотепер не визначився з розміром частини резервів, що можуть бути представлені такими активами. Розглянемо інвестиційну привабливість для страховиків кожного з цих інструментів (крім перших трьох зі списку, що лише з великою натяжкою можна назвати инвестінструментами), а також обсяги інвестування в них торік. Безперечним лідером рейтингу привабливості інвестінструментів для страховиків є банківські депозити: майже кожна четверта гривня (24,4%) технічних резервів лежить на строкових вкладах у банках. А разом із коштами на розрахункових рахунках у банках обертається 60% (!) усіх технічних резервів страховиків. У цінні папери комерційних компаній вкладено 8,2% резервів, у нерухомість – 5,2%, у держоблігації – всього 3,4% [1]. До речі, у західних країнах рейтинг інвестінструментів страхових компаній по обсягах вкладень виглядає так: держоблігації, корпоративні ЦП, нерухомість (у різних країнах частки цих інструментів коливаються, але порядок у рейтингу зберігається). Західний фондовий ринок до останнього часу був джерелом високоприбуткових, але ризикових вкладень і дозволяв страховим компаніям забезпечити прибутковість по своїх програмах, яка як мінімум, у два рази перевищує банківські відсотки. А інвестиції в нерухомість на Заході традиційно вважаються одним з найбільш привабливих інструментів через хороше співвідношення надійності та прибутковості. Та й в Україні, у першу чергу, страхові компанії володіють великими офісними будинками в центральній частині великих міст [1]. На відміну від Заходу в Україні державні цінні папери є ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Данніков Олег
аспірант кафедри маркетингу КНЕУ




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org