Модель ідентифікації стійкості фінансового стану підприємств будівельних матеріалів: суть та необхідність розробки


Обґрунтованість та дієвість фінансових рішень в умовах ринкової економіки значною мірою залежать від якості фінансово-аналітичних розрахунків. Зміст та значущість таких розрахунків виходять за межі простих арифметичних дій або обчислення окремих безсистемно відібраних показників. У разі застосування моделей, які б дозволили здійснювати поглиблену класифікацію стійкості фінансового стану та оцінювати можливості підприємства щодо його розвитку, можна було б своєчасно вживати заходів для покращання фінансового стану.

Таким чином, розробка методик комплексної оцінки (ідентифікації стійкості) фінансового стану підприємств є надзвичайно актуальною в сучасних умовах, коли в Україні у значній кількості є збиткові підприємства та такі, що мають незадовільну структуру капіталу або відчувають нестачу оборотних коштів.

Метою даної статті є критичний огляд діючих методик оцінки фінансового стану підприємств та викладення основних положень розробленої автором моделі комплексної оцінки (ідентифікації стійкості) фінансового стану, а також результатів апробації цієї моделі на підприємствах будівельних матеріалів.

На основі дослідження та узагальнення різних методичних підходів щодо оцінювання фінансового стану підприємств нами виокремлено три з них, фундаментальних:

1) визначення рівня забезпеченості запасів у складі оборотних активів підприємства джерелами їх формування;

2) обчислення певної кількості коефіцієнтів і на основі дослідження їх в динаміці та порівняння з нормативними значеннями вироблення певних висновків щодо фінансового стану підприємства;

3) застосування одного інтегрованого показника, який складається з декількох найбільш вагомих коефіцієнтів, визначення певних меж його значення для ідентифікації фінансового стану підприємства.

Слід зазначити, що перші два підходи набули широкого практичного застосування у вітчизняній аналітичній практиці.

Згідно з першим методичним підходом (В. Ковальов, О. Павловська,

Г. Савицька, А. Шеремет, Р. Сайфулін) визначають чотири типи фінансової стійкості підприємства:

· абсолютна стійкість фінансового стану;

· нормальна стійкість фінансового стану;

· нестійкий (передкризовий) фінансовий стан;

· кризовий фінансовий стан.

Щодо визначення ступеня фінансової стійкості залежно від того, які саме джерела використовуються для формування запасів, найбільш зрозумілою, на нашу думку, є методика, запропонована В. Ковальовим [1, с.117–118]. Вважаємо, що підхід до ідентифікації типу фінансової стійкості залежно від джерел покриття запасів не втратив своєї актуальності, проте слід застосовувати уточнення, які стосуються, по-перше, порівняння величини запасів з показником «чисті оборотні активи» (В. Ковальовим здійснюється порівняння величини запасів з показником «власні оборотні кошти»), по-друге, диференціації нестійкого фінансового стану з погляду ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Островська Ольга
старший викладач кафедри фінансів підприємств КНЕУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org