Оцінювання інвестиційної привабливості акцій на основі фінансової звітності емітента



Відсутність в Україні широкої мережі рейтингових агентств, які оцінюють надійність підприємств на основі фінансового аналізу, і слабко розвинений організований фондовий ринок утруднюють прийняття інвестиційних рішень, основаних як на результаті аналітичної роботи професійних організацій, так і на основі вивчення ринкових переваг.

За таких обставин і вітчизняному, і іноземному інвестору не залишається нічого іншого, як орієнтуватися на результати самостійного аналізу фінансової звітності підприємства. Тому відповідність цієї звітності основним міжнародним стандартам має принципове значення для адаптації нашого національного інвестиційного простору до умов функціонування світової економіки.

За всіх можливих обмовленнях та зауваженнях треба визнати, що в Україні єдиною інформаційною базою, придатною для прийняття інвестиційних рішень, є система розкриття регулярної інформації про діяльність акціонерних товариств, створена ДКЦПФР.

Першим з основних принципів побудови цієї бази є суттєвість інформації, що наводиться у звітності АТ, другим – її достовірність, яка досягається аудитом вказаної звітності. На жаль, на практиці зміст аудиторського висновку про достовірність звітної інформації АТ не завжди адекватний тим висновкам, які можна з неї зробити. Аналогічно, не завжди дані про обіг тих чи інших акцій на фондовому ринку можуть служити підставою для висновків про інвестиційну привабливість емітента.

Розглянемо такий приклад.

За даними моніторинга угод торгівців цінними паперами Харківського регіону за 2002 рік, перші місця за обсягами угод зайняли акції компаній «А», «В», «С» і «Д», які вийшли наперед в обласному рейтингу перед безумовним лідером України – АТ «Краситель», залишивши позаду різні «обленерго» та інші «блакитні фішки». Більш того, акції деяких з цих підприємств активно обертались і на біржовому ринку, що надає їм певну зовнішню солідність. Дещо насторожує те, що у біржових зведеннях відмічається неодноразовий продаж одного й того самого пакета акцій, а волатильність цін (їхня змінність) вражаюча навіть для молодих ризикованих ринків.

Так, наприклад, акції компанії «А» при номіналі 1000 грн., продавалися протягом року за ціною від 950 грн. до 8000 грн., акції компанії «В» при номіналі 10 грн. продавалися за ціною від 0,01 грн. до 2700 грн., акції компанії «С» (номінал 1000 грн.) – за ціною від 10 грн. до 94000 тис. грн., акції компанії «Д» (номінал 1000 грн.) – від 1 грн. до 8000 грн. Але, з іншого боку, з цих даних можна було б зробити припущення щодо зростання привабливості даних акцій протягом року як об`єкта спекулятивної гри.

На перший погляд, привабливість акцій даних компаній підтверджує й їх річна звітність (перші три рядки табл. 1). Розрахована за балансом «бухгалтерська» вартість цих компаній теж, начебто, свідчить про забезпеченість їх номіналу (останній рядок табл. 1).

Однак аналіз структури активів викликає низку запитань. По-перше, собівартість реалізованої продукції непропорційно мала, а в компаніях «В» і «С» витрати на виробничу діяльність зовсім відсутні. По-друге, непропорційно велику частину активів в усіх компаніях займають поточні інвестиції: в «А» – 63%; у «В» – 50%, у «С» – 30%, у «Д» – 35%, тобто основу фінансового обігу цих компаній складали явно не ті види виробничої й наукової діяльності, які ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Степанова Валентина
начальник Харківського територіального управління ДКЦПФР

Потьомкін Юрій
заступник начальника Харківського територіального управління ДКЦПФР

Федоренко Сергій
начальник відділу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org