Фінансування житлового будівництва


У статті розглядаються питання реформування діючої системи фінансування будівництва житла в Україні. Аналізуючи позитивний досвід фінансування житлового будівництва в місті Києві та низку нових законодавчих актів, що регламентують правовідносини між інвестором і забудовником, автор пропонує перспективні механізми фінансування та кредитування, що можуть бути застосовані в цілому по Україні.

З переходом економіки України на ринкові засади перед будівельною галуззю виникла проблема пошуку додаткових джерел фінансування, оскільки бюджетні інвестиції значно скоротилися, а подекуди досягли нульової позначки. Певну частину державних зобов`язань не було виконано у повному обсязі, що в свою чергу, призвело до збільшення боргового навантаження будівельних організацій перед постачальниками та субпідрядниками. Перехід економіки до ринкового типу спричинив скорочення витрат бюджету України на будівництво та архітектуру, внаслідок чого продовження фінансування житлового будівництва лише за рахунок держави стало неможливим: з 1990 року до 1998 року спостерігалося значне скорочення бюджетних інвестицій в основний капітал у житловому будівництві, і хоча у 1999 році розпочалося часткове підвищення інвестування (близько 0,07%), вже з 1999 року зменшення інвестицій становило 0,05% щорічно. Якщо ж врахувати інфляційні процеси, що супроводжували це падіння, можна зробити висновок, що інвестування житлового будівництва перебуває на дуже низькому рівні. Отже, цілком зрозуміло, що для розвитку будівельної галузі необхідно використовувати альтернативні шляхи фінансування та поступово вдосконалювати діючі на сьогодні схеми.

Перші кроки для розв`язання кризових явищ уже зроблено державними органами управління [1-7], що дозволило дещо знизити напруженість у взаємовідносинах інвесторів і будівельних організацій. Проте не було вирішено питання повноцінного захисту інтересів інвесторів, котрі вкладають кошти у житлове будівництво, та відповідно, не вирішені проблеми нестачі масштабного фінансування житлового будівництва з альтернативних джерел. На нашу думку, на сьогодні конче потрібно продовжувати роботу в цьому напрямку, для чого необхідно більш широко залучати наукових і практичних робітників на розробку й впровадження новітніх технологій у сфері фінансування житла.

Вирішенню цих проблем присвячені роботи науковців і практичних робітників Євтух О. [8;9], Гречаної А. [10], Климник Л., Ковалівського О. [11], Рогожина П.С., Гойко А.Ф. [12], які пропонують основні напрями покращення фінансування будівельної галузі. При цьому основна увага приділяється залученню до фінансування саме заощаджень громадян. Водночас, на нашу думку, розробці новітніх механізмів кредитування та фінансування будівництва, основних векторів розвитку будівельної галузі приділяється недостатньо уваги. У першу чергу, є нагальна потреба визначити стратегію подолання кризових явищ в будівництві, пов`язаних зі скороченням обсягів будівництва, в основі якої, на наш погляд, повинні лежати перспективні для розвитку фінансування житлового будівництва механізми кредитування, такі, які вже тривалий час застосовуються у країнах Західної Європи та Північної Америки. Умовно всіх їх можна розподілити на чотири групи ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Буряченко Андрій
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри фінансів КНЕУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org