Роль фондового ринку у формуванні фінансових ресурсів підприємств комунального господарства



Економіка України поступово виходить із глибокої кризи – вже чотири роки фіксується стале зростання ВВП, пожвавлення інвестиційної діяльності, стабільність національної валюти, нарощення потенціалу фінансового сектора. Однак на тлі цих позитивних зрушень явним дисонансом є ситуація у житлово-комунальному господарстві. Тут, незважаючи на цілий ряд заходів, не вдалося зняти напругу у вкрай незадовільному фінансовому стані галузі. Більш того, останнім часом її фінансові проблеми значно загострилися внаслідок кризи неплатежів.

Фінансовий стан житлово-комунального господарства і заходи щодо його поліпшення є предметом особливої уваги владних структур і науковців. Ці проблеми досить тісно переплітаються із завданнями соціального захисту населення. Досліджуючи завдання і напрями макрофінансової стабілізації в Україні, С.В.Льовочкін, наприклад, відмічає, що однією з ключових причин нинішньої ситуації в галузі є помилкова лінія на доведення відповідно до вимог МВФ тарифів плати за житлово-комунальні послуги до рівня повної самоокупності [1]. Ці тарифи не узгоджуються з рівнем платоспроможності громадян, що і породжує накопичення значної заборгованості та підриває фінансовий потенціал галузі. Як засвідчує досвід реформування житлово-комунального господарства, вирішити його проблеми на основі тих форм фінансового забезпечення, що використовуються нині, неможливо. З одного боку, ані Державний бюджет України, ані, тим більше, місцеві бюджети не мають достатньо коштів для фінансової підтримки галузі. З іншого боку, переведення її на засади повної самоокупності теж не дає бажаних результатів.

Можливості ж залучення ресурсів на фінансовому ринку, навіть ті обмежені, що є на даний час, практично не використовуються.

Комунальне господарство є досить розгалуженою галуззю і відіграє важливу роль у розвитку територіальних громад. Воно охоплює: санітарно-технічні підприємства (водопровід, каналізація, санітарне очищення); міський транспорт; підприємства комунальної енергетики (електро-, газо- і тепломережі); упорядкованість населених пунктів (дорожнє господарство, вуличне освітлення, озеленення); підсобні промислові та ремонтні підприємства, які обслуговують потреби комунального господарства.

Структура комунального господарства свідчить про складність характеру та різноманітність функцій, які воно виконує. Необхідно відзначити, що існують відмінності в рівні споживання продукції (послуг) комунальних підприємств різними категоріями споживачів. Наприклад, міський транспорт призначений для обслуговування населення, тоді як енергетичні підприємства (електро- та газопостачання) обслуговують, в основному, підприємства промисловості, будівництва, транспорту, а населення споживає незначну частину електроенергії та газу.

Продукція підприємств комунального господарства різноманітна. В його складі є підприємства, які створюють нову вартість (виробництво електроенергії, тепла, очищення води), які виконують транспортні функції (транспортування води, електроенергії, газу, тепла, перевезення вантажів на міському транспорті) і які надають послуги (відведення стічних вод, перевезення пасажирів). Якщо продукція або послуги комунальних підприємств споживаються підприємствами промисловості, будівництва, транспорту на технологічні потреби, вона у складі ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Сілєнков Борис
міський голова, м. Нова Каховка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org