Посередницькі операції комерційних банків на ринку корпоративних цінних паперів в Україні



Посередницькі операції на ринку корпоративних цінних паперів несуть у собі низку дуже важливих функцій: від забезпечення елементарної ліквідності корпоративних цінних паперів до створення цілої системи розміщення корпоративних цінних паперів компаній матеріальної сфери виробництва «у роздріб» серед дрібних інвесторів. Проблема участі універсальних інституційних учасників у посередницьких операціях на ринку корпоративних цінних паперів в Україні може містити в собі суперечності, що потребують додаткових досліджень.

Аналіз досліджень з питань проведення комерційними та інвестиційними банками посередницьких операцій вказує, що більшість авторів під посередницькими операціями банків на ринку цінних паперів розуміють увесь комплекс брокерських та дилерських операцій, а також операцій з андерайтингу цінних паперів. Так, у вітчизняній економічній літературі для позначення фінансового посередництва на ринку цінних паперів уживаються такі терміни як «торгівля цінними паперами» і «посередницька діяльність з випуску та обігу цінних паперів» [1, 241].

Згідно з українським законодавством до посередницьких операцій банків відносяться наступні види діяльності [2]:

· діяльність з випуску цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок клієнта шляхом організації підписки на цінні папери або їх реалізація іншим способом. У Законі України «Про банки та банківську діяльність» подібні операції визначені як андерайтинг. У самому Законі андерайтинг визначається як купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним пере-

продажем або про накладання на покупця обов`язку робити все можливе, щоб продати йому якомога більше цінних паперів, не беручи зобов`язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані;

· діяльність із цінними паперами, що передбачає купівлю-продаж цінних паперів за свій рахунок з метою перепродажу третім особам. Фактично банки застосовують дилерську схему операцій, але таке визначення дещо умовне, оскільки для банків поняття «власні ресурси» може трактуватись у кількох аспектах: власні ресурси як капітал і власні ресурси як ті ресурси, що на даний момент знаходяться у розпорядженні банку. Дохід дилера формується за рахунок різниці в цінах, за якими він купує та продає цінні папери;

· комісійна діяльність із цінними паперами, яка являє собою купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється банком як торгівцем цінними паперами на підставі договорів-доручень чи комісії за рахунок клієнтів (брокерська діяльність). У договорі визначаються вид і термін дії замовлення клієнтів, права та обов`язки сторін, умови розрахунків і розмір комісійної винагороди, відповідальність сторін і порядок розгляду спорів.

Реалізований у вітчизняному законодавстві підхід до визначення посередницьких операцій банків із цінними паперами є не єдиним можливим. Так, наприклад, В.І. Колесніков виділяє тільки два види банківських посередницьких операцій на ринку цінних паперів, розподіляючи їх на ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Шапран Віталій
посередницькі операції комерційних банків на ринку корпоративних цінних паперів в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org