Роль похідних цінних паперів у економічному розвитку суспільства



Досить багато вітчизняних економістів-вчених та практиків висловлювались стосовно необхідності впровадження похідних цінних паперів, або деривативів, у вітчизняний обіг. Про це написана не одна вітчизняна наукова стаття та публікація, не кажучи вже про розвинені країни світу, де ці інструменти вже протягом десятків, а то і сотень років є звичайною складовою фінансового ринку. Однак це не свідчить про те, що всі розуміють значимість деривативів.

Як відомо, основне завдання будь-якого учасника бізнесу – це отримання економічного ефекту, тобто прибутку, через інвестування тимчасово вільних грошей. Інвестувати кошти можна багатьма відомими способами: в статутний капітал, в облігації та інші цінні папери, в нерухомість, у золото, в іноземну валюту тощо. Іще один шлях – використання для цього деривативів. Блага, які можна від цього отримати, незліченні, а ціна необізнаності у деривативах є досить високою. Суттєвість деривативів полягає в тому, що це є фінансові інструменти, інвестиційна віддача яких залежить від тих інструментів, від яких вони походять, тобто їх діяльність залежить від діяльності інших фінансових активів. Деривативи можна визначити як строкові контракти між покупцем та продавцем. На сьогодні існує велика кількість різновидів деривативів: опціони, форвардні контракти, ф`ючерсні контракти, свопи та пов`язані деривативи (похідних цінних паперів). Використання кожного з цих видів похідних цінних паперів залежить від тих цілей, які ставить перед собою той чи інший учасник економічних відносин на фінансовому ринку: корпорація, компанія чи держава. Деривативи зустрічаються у нашому повсякденному житті. Наприклад, передплата будь-якої газети або журнала вже є строковим контрактом, в якому ми прописуємо фіксовану ціну, дату поставки та кількість (раз у день, у тиждень, у місяць і т.ін.), незалежно від того, чи зміниться ціна на передплачений актив протягом дії контракту у роздрібному продажу, чи ні. Можна навести іще багато прикладів із нашого повсякденного життя. Але повернімось саме до професійного ринку деривативів.

Якщо казати про ринок деривативів, то слід наголосити на тому, що в міжнародній практиці існує як біржовий (організований або стандартизований), так і позабіржовий (неорганізований) ринки похідних фінансових інструментів. Позабіржовий ринок є первинним і йому завдячують перші похідні цінні папери. Наприклад, у середньовіччя форвардні контракти існували як засіб гарантування для купців продаж та ціни товарів перед тим, як ці товари доставлялися до них. Елементи форвардних контрактів існували у Індії близько 2000 років до нашої ери. Більш сучасні види форвардних угод з`явилися у Англії та Франції десь до XIV сторіччя, а організовані торгові ринки існували у Японії та Європі у XVIII сторіччі. Форвардна торгівля цибулинами тюльпанів у 1600 році була частиною спекулятивної діяльності по цьому товару, результатом чого стався колапс цін на тюльпани [2]. Говорячи про організовані ринки, слід згадати зростання Чикаго у 1840 році як транспортного та розподільчого центру Середнього Сходу США, який став згодом світовим центром торгівлі строковими контрактами. Основним призначенням деривативів була допомога продавцям та покупцям у пом`якшенні цінових коливань протягом року ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Савчук Наталія
доцент кафедри міжнародних фінансів КНЕУ

Новодворський Ярослав


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org