Модель професіоналізації менеджера і нові завдання бізнес-освіти в Україні



Економіка України, що розвивається і інтегрує у міжнародний бізнес-простір, збільшує кількісний та якісний попит на керівників нової формації. Це у свою чергу дає імпульс важливим новим явищам у вітчизняній бізнес-освіті, один з головних векторів еволюції якої сьогодні полягає у засвоєнні міжнародних стандартів професійної підготовки менеджерів. Динамічно зростає число тих, хто отримав або планує отримати диплом МБА (майстра бізнес-адміністрування – Master of Business Administration). Розширюється також коло інститутів, які бажають виступити провайдерами таких програм, інтенсифікується і конкуренція між ними.

Ця конкуренція змушує багатьох учасників ринку різко активізувати свої маркетингові зусилля, масштабно використовувати потенціал різноманітних PR-акцій. Проте, на жаль, в умовах ресурсних обмежень, відсутності традицій дослідження практики менеджменту цей маркетинговий шум в основному зводиться лише до франментарних декларацій здебільше тієї чи іншої школи. Форма нерідко бере гору над змістом, збиваючи з пантелику як клієнтів, так і самі школи бізнесу.

Одна з головних небезпек такої ситуації полягає у провокуванні у майбутніх менеджерів нереалістичних сподівань стосовно своєї кар`єри. Проявою цього є імпліцидне або навіть експліцидне намагання багатьох слухачів і випускників перекладати відповідальність за свій професійний розвиток на роботодавців або все на ті ж школи бізнесу.

Показово, що полеміка в маркетингу вітчизняної бізнес-освіти в основному зводиться до того, якими якостями має володіти професійний керівник. Але ж у світі уже існує більш чи менш висока ступінь погодженості з приводу компетенцій, необхідних сучасному менеджеру-професіоналу (тут під словом «менеджер» мається на увазі керівник вищої ланки). Досить вичерпний перелік кваліфікаційних вимог надала American Management Association [1]. Ще докладніше структурували цільові управлінські компетенції К.Камерон та З.Куїн [2]. Ця структуризація лежить в основі складання таких популярних тепер запитальників за 360-градусною оцінкою.

Однак є питання, по яких дискусія на найвищому міжнародному рівні носить іще не маркетинговий, а сутнісний характер. І ключове серед цих питань: а як, власне, відбувається розвиток менеджера як професіонала? Що об`єднує шляхи, якими пройшли мільйони професійних керівників у різних країнах, багато з яких формальної освіти на взірець МБА не отримували? І що саме, відповідно, необхідно пам`ятати тим, хто тільки збирається такими професіоналами стати?

Пошук своїх відповідей на ці запитання автор цих рядків почав у Міжнародному інституті бізнесу (МІБ) і Київському національному економічному університеті (КНЕУ) у 1996 році. Доступ до великої кількості практикуючих менеджерів вищої ланки, наданий МБІ, та спостереження за тим, як роблять перші кроки у своїй управлінській кар`єрі студенти старших курсів і випускники КНЕУ, стали солідною базою для аналізу. Якщо до цього додати досвід консультування як груп менеджерів, так і окремих керівників плюс можливість мати тісні контакти з колегами з кращих профільних інститутів України та світу – перелік головних джерел ідей для репрезентованої нами нижче моделі професіоналізації менеджера

(рис. 1) можна вважати ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ПІДГОТОВКА КАДРІВ

Білошапка Владислав
кандидат економічних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org