Бухгалтерський облік операцій з торгівлі цінними паперами
Прийняття в липні 1999 року Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" можна вважати початком реформи системи вітчизняного бухгалтерського обліку. При цьому в цілому змінюється ідеологія обробки та розкриття фінансової інформації про діяльність суб'єктів господарювання. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку вже не є жорсткими інструкціями, які здебільшого зводили фінансовий облік до звичайного рахівництва. Кожен стандарт пропонує бухгалтеру досить широкі можливості для самостійної оцінки відповідних фінансових показників та відображення в обліку основних видів операцій, зі збереженням загальної концепції їх в бухгалтерського обліку та урахуванням органічного поєднання прийнятих у світовій практиці принципу превалювання сутності над формою та принципу обачності. Це надає можливість забезпечити надання для прийняття рішень усім користувачам (і, в першу чергу, самому підприємству) максимально правдивої фінансової інформації.
Однак сформовану роками орієнтацію на роботу "за інструкцією" одразу змінити неможливо. Не сприяє цьому і досить суперечливе для сприйняття поєднання чіткої Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291) із "рамковими" національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. В цій ситуації Інструкція як більш "жорсткий" документ на практиці часто "підкорює" відповідні стандарти, заважаючи бухгалтеру використати всі закладені в них можливості.
Крім того, будь-який "рамковий" стандарт спрямований на узагальнення масиву типових господарських операцій звичайних підприємств і не завжди враховує специфіку особливих видів діяльності.
Саме до такої "специфічної" сфери відноситься професійна діяльність на ринку цінних паперів і зокрема діяльність з випуску та обігу цінних паперів (або скорочено - торгівля цінними паперами). Специфіка полягає в тому, що здійснення операцій з фінансовими активами (фінансові інвестиції), які для "звичайних" підприємств є другорядними (не основними), для торгівців цінними паперами становить основний (виключний) вид діяльності. На відміну від інших підприємств фінансові інвестиції формують більшу частину активів компанії - торгівця цінними паперами. Тому будь-яка некоректність у відображенні в обліку операцій або оцінці фінансових інвестицій, яка суттєво не вплинула б на показники фінансової звітності звичайного підприємства, для цих фінансових посередників практично повністю спотворюватиме їхню звітність. Оскільки більшість подібних ситуацій призводить до змін у показнику фінансового результату торговця цінними паперами, це може негативно вплинути на взаємовідносини із учасниками (акціонерами) цього торгівця. Якщо торговець відобразить "уявні надприбутки", може виникнути необґрунтована вимога щодо їх розподілу. А якщо в звітності виникнуть "шалені" збитки, засновники на довгі роки можуть залишитися без формального об'єкта розподілу, оскільки ці "збитки" необхідно буде спочатку покрити. Крім того, збиткові фінансові посередники часто розглядаються потенційними та наявними клієнтами як занадто ризикові, оскільки в них погіршуються показники достатності власного капіталу та фінансової стійкості. Тому некоректно відображені "уявні" збитки можуть спричинити відтік клієнтів та виникнення збитків "реальних".
Для того, щоб уникнути колізій з відображенням в обліку специфічних операцій з торгівлі цінними паперами, слід визначити методику обліку та логічно обгрунтовані підходи до оцінки вартості фінансових інвестицій, виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та особливостей цього виду професійної діяльності.
Запропоновані нижче рекомендації грунтуються саме на цьому підході, в першу чергу враховуючи вимоги до діяльності з торгівлі цінними паперами чинного спеціального законодавства про цінні папери з урахуванням …
(Продовження в №2-3 за 2001 р.)
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І ПОДАТКИ
Леонов Дмитро
к.е.н., професор, Ректор Українського інституту розвитку фондового ринку
|
