Інституціональні основи управління державним боргом, сучасні тенденції у формуванні боргових служб



Важливою запорукою успішного управління державним боргом кожної країни є професійна боргова служба, яка, виходячи з економічних та ринкових принципів, працює задля досягнення певної мети та сформована без перешкод з боку управлінської структури.

Вибір між різними варіантами оптимальної інституціональної структури управління державним боргом в умовах, що постійно змінюються, є проблемою, яка не втрачає своєї актуальності для будь-якої з країн. Не винятком стає і наша держава: Україна також пройшла значний шлях організації та трансформування органів, що мали безпосереднє відношення до управління державним боргом. На жаль, на цьому шляху наша країна здобула й сумний досвід, коли розпорошеність функцій щодо управління державним боргом, відсутність чіткої боргової політики та стратегічного планування, низька координація дій сприяли неконтрольованому накопиченню державного боргу та зростанню боргового навантаження на економіку. Виведення процесу управління державним боргом на якісно новий рівень потребує і відповідних якісних змін в організації боргового менеджменту. І в цьому питанні досить цікавим є сучасна практика країн з розвиненими фінансовими ринками.

Саме аналізу альтернатив побудови служб з управління державним боргом на прикладі різних країн та виявленню сучасних тенденцій їх функціонування присвячена дана робота.

Необхідно відзначити, що, незважаючи на актуальність цього питання, його теоретичні аспекти не знайшли свого достатнього дослідження. В науковій літературі, як правило, можливо зустріти викладення загальних теоретичних принципів побудови боргових офісів, що має скоріш рекомендаційний характер. І цьому є своє пояснення, адже на практиці організаційна структура зазнає постійних змін та трансформацій, виходячи з потреб та цілей, що постають в тій чи іншій економічній ситуації в певний проміжок часу, тобто це питання носить більш практичний, аніж теоретичний аспект.

Цілями цієї статті є ідентифікація основних закономірностей та принципів побудови служб з управління державним боргом (так званих боргових офісів чи боргових служб), а також виявлення тенденцій цього процесу. Як основне джерело використана інформація служб з управління державним боргом різних країн Європи, вміщена ними на офіційних сайтах у мережі Інтернет.

Кожна країна, виходячи з власного розуміння цілей та методів управління, передусім вирішує низку базових питань, а саме: статус органу, відповідального за управління державним боргом, його місце в системі інших органів виконавчої влади, спектр функцій зазначеного органу, поділ зон відповідальності та контролю тощо. При цьому будова боргових офісів зазнає впливу як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Загострення конкурентної боротьби на міжнародних ринках капіталу, зростаючий вплив фінансових ризиків та інші ринкові фактори останнім часом вносять значні корективи в організацію роботи існуючих боргових служб та обумовлюють перегляд їх роботи задля досягнення найбільшої ефективності та стабільності, уникнення фінансових потрясінь. Структурна побудова боргових офісів розвивається, зазнає коригувань та трансформується в залежності від цілей та характеру управління державним боргом, кон`юнктури ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Колот Олена
здобувач кафедри фінансів КНЕУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org