Державне регулювання інвестиційних ресурсів з точки зору податкової системи України



Дослідження проблем залучення інвестиційних ресурсів в економіку країни завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності.

У забезпеченні стабільного розвитку економіки вирішальну роль відіграє науково обгрунтована інвестиційна політика держави. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах.

Одним з ключових факторів, що сприяє підвищенню інвестиційної привабливості країни, є раціональна податкова система.

Дослідження впливу податкової системи на інвестиційні процеси в Україні ведуться вже давно. За останній час виникло ряд наукових напрямів, завданням яких була розробка макроекономічних моделей залучення інвестицій та надання рекомендацій щодо реформування існуючої податкової системи. Серед дослідників, які займалися цими проблемами, слід відзначити А.А. Пересаду, Б.В. Губського, М.М. Недашківського, О.Д. Данілова, А.В. Мертенса, Т.В. Майорова, О.В. Турчинова та ін. [1–6].

Вплив, який протягом останніх років чинить вітчизняна податкова політика на прийняття інвестиційних рішень суб’єктами господарської діяльності, можна проаналізувати на прикладі пільг для іноземних інвесторів. Декретом Кабінету Міністрів від 20.05.1993 р. «Про режим іноземного інвестування» було встановлено, що підприємства з іноземними інвестиціями звільняються на 5 років від нових податків, не передбачених законодавчими актами на момент прийняття зазначеного декрету. При цьому не було визначено, який податок слід вважати новим, чи може вважатися новим податок, якщо змінена ставка, розширено об`єкт оподаткування, змінено перелік суб`єктів податку. Державна податкова адміністрація, Кабінет Міністрів, а потім і Верховна Рада у своїй Постанові роз`яснили, що в п. «б» ст. 28 уточнюється механізм стягування ПДВ з імпортних товарів і зазначена норма не пов`язана з введенням нових видів податків.

У Законі України «Про режим іноземного інвестування», що набрав чинності 25.04.1996 р., про податкові пільги не згадувалося, що дозволило зацікавленим державним органам зробити висновок про їх скасування. Але, враховуючи юридичний принцип, що закон зворотної сили не має, підприємства з іноземними інвестиціями, що утворилися до 25.04.1996 р., мали право не сплачувати протягом 5 років нових податків.

Декрет «Про податок на додану вартість» від 26.12.1992 р. (з наступними змінами і доповненнями) містить визначення, що слід розуміти під об`єктом оподаткування ПДВ з імпортних ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Бондаренко Ігор
Голова Святошинської Державної податкової інспекції м.Києва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org