Методологічні засади формування фінансового блоку промислово-фінансової групи


У статті проаналізовані варіанти структурної побудови фінансовго блоку промислово-фінансових груп, виходячи з завдань промислово-фінансових груп та обмежень, встановлених законодавством і нормативними актами.

Постановка проблеми. З 01.01.2004 року набула чинності ціла низка спеціальних законів, які регулюють фінансову сферу господарювання. Але досі не приділено належної уваги дослідженню та узгодженню практичних аспектів комплексного застосування НПФ, ІСІ, професійних учасників фондового ринку, незалежних оцінювачів, аудиторів, страховиків тощо.

Разом з тим законодавчі вимоги обумовлюють необхідність винесення принципів побудови фінансового блоку промислово-фінансової групи (надалі – ПФГ) в окреме питання, яке потребує самостійного розгляду та осмислення.

Ціль статті. На підставі аналізу структурної побудови ПФГ виявити та узгодити практичні аспекти комплексного застосування НПФ, ІСІ, професійних учасників фондового ринку, незалежних оцінювачів, аудиторів та страховиків у розрізі питання принципів побудови фінансового блоку промислово-фінансової групи.

Питання структурної побудови промислово-фінансових груп взагалі та їх фінансового блоку – зокрема притягають пильну увагу спеціалістів. Свідченням тому є, наприклад, активне зростання кількості суб`єктів недержавного пенсійного забезпечення – недержавних пенсійних фондів, професійних адміністраторів, компаній з управління активами.

Через те, що спеціальні закони, які регулюють фінансову сферу господарювання, набули чинності лише з перших чисел цього року, досі поза належною увагою залишаються питання дослідження практичних аспектів комплексного застосування названих вище фінансових інститутів.

Разом з тим вимоги законів (досить складні, а іноді й суперечливі) обумовлюють необхідність винесення обґрунтування принципів побудови фінансового блоку ПФГ в окреме питання, яке потребує самостійного розгляду та осмислення.

Проаналізуймо вимоги законодавства щодо суб`єктності фінансових інститутів. Як видно з табл. 1, наявність деяких суб`єктів є необхідною одночасно для декількох фінансових програм. Наприклад, компанія з управління активами (надалі – КУА) та зберігач цінних паперів (надалі – зберігач) обов`язково присутні в схемах недержавного пенсійного забезпечення та при здійсненні спільного інвестування. В той же час такі суб`єкти як, наприклад, професійний адміністратор (надалі – адміністратор), управитель, ризикова страхова компанія обов`язково присутні лише в унікальних схемах.

Однак питання побудови взаємозв`язків зсередини ПФГ ускладнюється двома факторами:

· вимоги законодавчих та нормативно-правових актів відносно суміщення видів діяльності, які підлягають обов`язковому ліцензуванню. Наслідком зазначених вимог, як буде показано далі, є розбіжність у додаткових можливостях відносно отримання доходу та розміру витрат, які повинні бути понесені при запровадженні певної схеми;

· відносини контролю між певними суб`єктами відносин, тобто вимоги щодо афілійованості таких суб`єктів.

Проаналізуймо професійні можливості суб`єктів за першим фактором. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратором може бути юридична особа, яка надає ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

Зайцева Наталя
начальник фінансовго відділу ВАТ «Чернігівське Хімволокно»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org