Деякі аспекти питання обґрунтування розміру ставки дисконтування при оцінці вартості акцій



Оцінка вартості активу та очікуваних прибутків від володіння ним - один з центральних елементів інвестиційного аналізу, який слугує основою для прийняття рішень про інвестування коштів чи відмови від таких намірів у відношенні до конкретного об`єкта. Частковим випадком такого аналізу є оцінка вартості підприємств та їх акцій. В умовах сучасного стану вітчизняної економіки та структури ринку цінних паперів України саме проблема оцінки вартості акцій вітчизняних компаній набуває значення наріжного каменю формування інвестиційної складової процесу розвитку національної економіки. Зумовлено це тим, що внаслідок обраної в Україні моделі приватизації шляхом акціонування державних підприємств більша частка ВВП сьогодні виробляється підприємствами, які мають організаційно-правову форму акціонерного товариства.

Загальні питання та методи оцінки ринкової (справедливої) вартості акцій розглянуті в роботах як закордонних (У. Шарп, А. Іванов, М. Єфімов та ін.), так і вітчизняних авторів (О. Мендрул, І. Бланк та ін.) в рамках фундаментального аналізу.

Незважаючи на значні розробки напрямку залишається багато невивчених питань, одним з яких є обґрунтування ставки мінімальної гарантованої норми дохідності (МГНД). В дослідженнях українських та російських науковців часто МГНД визначається як ставка дохідності за валютним депозитом в найбільш стабільному банку чи ставка рефінансування центрального банку. Окремі аспекти питання визначення мінімальної гарантованої норми дохідності в своїх роботах частково порушили Н. Михайлова та М. Кондруніна [3]. В той же час практичне застосування показника МГНД в умовах сучасного стану вітчизняного фінансового ринку в цілому та ринку акцій зокрема, вимагає більш докладного дослідження цієї проблеми.

Метою даної статті є розробка та обґрунтування способу визначення розміру МГНД в залежності від таких параметрів інвестиції, як обсяг інвестицій та термін вкладання коштів.

Невід`ємною частиною оцінки інвестиційної привабливості активу є визначення його ринкової вартості за одним з відомих методів: витратним, порівняльним та дохідним. Застосування витратного та порівняльного підходів у багатьох випадках є достатньо трудомістким та невиправданим, зокрема у відношенні оцінки ринкової (справедливої) вартості пайових цінних паперів, до який, зокрема, відносяться й акції. З цієї точки зору зручним є використання дохідного підходу шляхом оцінювання вартості активу як розміру грошового потоку, який генерується об`єктом інвестування в ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Леонов Дмитро
к.е.н., професор, Ректор Українського інституту розвитку фондового ринку

Смаглюк Євген





©  2001 - 2024  securities.usmdi.org