Особливості нормативно-правового регулювання діяльності акціонерних товариства в Україні
Організація корпоративного управління на рівні, який відповідає міжнародним стандартам, – один з основних наявних ресурсів збільшення вартості компанії, оскільки саме належне корпоративне управління, відкритість та прозорість діяльності акціонерного товариства може привернути до нього увагу потенційних інвесторів.
Однак нинішній стан справ з практикою корпоративного управління в Україні не можна вважати задовільним. Нагально необхідно не тільки підвищувати культуру корпоративного управління, але й правову культуру всіх суб`єктів цього процесу. Оскільки на сьогодні в країні переважна більшість акціонерів, що стали власниками цінних паперів в результаті сертифікатної приватизації, не в повній мірі володіють знаннями чинного законодавства, а з іншого боку, крупні власники та менеджери досконало його вивчили і мають можливість маніпулювати окремими його недосконалими нормами у власних інтересах. Адже вміло використовуючи правові колізії та наявні у законодавчому полі прогалини, можна заблокувати роботу будь-якого акціонерного товариства, як і змусити його працювати всупереч інтересам як дрібного власника акцій, так і держави, представленої в органах управління акціонерних товариств уповноваженими особами.
Існуюча нормативно-правова база неповністю відповідає характеру тих відносин, які склалися в акціонерних товариствах в Україні, не забезпечує належного захисту прав власників цінних паперів і не врегульовує багато питань управління підприємствами. Все це призводить до постійного прояву типових корпоративних конфліктів, що істотно зменшує інвестиційну привабливість і вартість вітчизняних об`єктів приватизації, знижує конкурентоспроможність українських АТ на ринках капіталів, гальмує розвиток фондового ринку тощо.
Передумовою залучення інвестицій в акціонерні товариства є забезпечення належних умов для здійснення ними корпоративного контролю.
Корпоративний контроль – це специфічна управлінська функція в корпорації, яка передбачає здійснення найоптимальнішим з точки зору витрат ресурсів та досягнення очікуваних результатів шляхом відстеження відхилень та корекції управлінських рішень, що впливають на баланс інтересів учасників корпоративних взаємовідносин, забезпечення ефективного зворотного зв`язку, тобто функції «діяльність корпорації-власник».
Забезпечити належний рівень контролю за діяльністю корпорації покликана система корпоративного контролю. Задихайло Д.В. та Назарова Г.В. наголошують, що корпоративний контроль «здійснюється системою, яка за умови належного функціонування включає правовий режим, прийняття управлінських рішень, права власників, надійну фінансову звітність та корпоративну культуру» [5, стор.10].
На нашу думку, система корпоративного контролю має три основні складові, а саме: управлінську, економічну та правову. Причому, остання є однією з найважливіших і вирішальних, оскільки саме стан нормативно-правового регулювання процесів взаємодії суб`єктів корпоративного контролю визначає «правила гри» в акціонерному товаристві, в тому числі і здійснення фінансово-господарської його діяльності, і контролю над ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ
Черпак Антоніна
аспірантка кафедри менеджменту КНЕУ
|
