РОЗВИТОК ФОНДОВОГО РИНКУ І ПОЛІТИКА ДЕРЖАВНОГО ДИРИЖИЗМУ В УКРАЇНІ



Процеси становлення і розвитку фон­дового ринку та системи його державного регулювання в Україні протягом усіх років незалежності оцінюються досить неоднозначно. Відносно нетривалий (в історично-політичному аспекті) період формування основних складових національного ринку цінних паперів зумовлює, з одного боку, певну обмеженість накопиченого нами досвіду, недостатнє його усвідомлення і, як наслідок, наявність проблем щодо раціонального застосування цього досвіду для забезпечення у подальшому більш кардинальних і точних дій держави у сфері розвитку фондового ринку. З іншого боку, з моменту прийняття першого (і донині чинного) базового Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» пройшло вже 15 років, а від створення регулятора ринку цінних паперів – Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку – більше 10 років, що може розглядатися як достатній базис для поглибленого аналізу проблем функціонування системоутворюючих факторів вітчизняного фондового ринку.

Разом з тим слід узяти до уваги такі важливі чинники зазначеного аналізу, як значні зміни міжнародних регуляторних систем, починаючи з удосконалення національних законодавств на розвинених ринках, котрі за сутністю є міжнародними, і закінчуючи уточненням функцій регуляторних інститутів, що пов’язане з глобалізацією та інтернаціоналізацією фондових ринків. Загалом питання визначення місця і ролі держави на фондовому ринку продовжує і на сьогодні залишатися досить дискутивним. Проблеми впливу держави на розвиток фондового ринку у контексті своєрідного державного дирижизму (dirigisme1 ), особливості формування прерогатив державної політики стосовно ринку в умовах трансформаційної економіки розглядаються у працях відомих російських вчених Булатова В.В., Миркина Я.М., Рубцова Б.Б. та інших. Окремі проблемні питання розробки державної стратегії розвитку фондового ринку досліджувалися і продовжують досліджуватися вітчизняними вченими Корнєєвим В.В., Лук’яненком Д.Г., Леоновим Д.А., Мозговим О.М.

Однак поза увагою досліджень залишаються методи формування політики державного дирижизму як спеціальної державної доктрини на фондовому рин­ку, яка має відповідати імперативам критеріальності, оптимізації та синхронізації процесів розвитку на засадах забезпечення балансу інтересів учасників ринку та держави з пріоритетом інтересів останньої як важливого фактора національно-економічної і фінансової безпеки. Конкурентоспроможність національної економіки, крім іншого, складається з конкурентоспроможності національного фондового ринку, національного ринку капіталу, які, реагуючи на глобальні виклики, залишаються каталізаторами економічного розвитку. Така політика, попри неодноразові спроби змінити ситуацію у минулому, на сьогодні у цілому ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Бурмака Микола
к.е.н., доцент кафедри міжнародних фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний факультет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org