Планування банківських інвестицій в промисловий сектор економіки


У статті розглядаються питання, пов’язані з довгостроковим кредитуванням промислових підприємств та їхньою інвестиційною привабливістю.

Постановка проблеми. Аналізу банківської діяльності та її впливу на розвиток промисловості в умовах трансформаційних процесів структурної перебудови економіки країни присвячено чимало наукових праць. Головними рисами даної статті є цілеспрямованість, системність аналізу, стратегія планування банківської діяльності та вплив кредитування на розвиток промисловості в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В останніх наукових роботах провадиться аналіз інвестиційного потенціалу банківської системи у промисловому секторі економіки. Однак аналіз діяльності промислових підприємств та неповернення боргових зобов’язань і, як наслідок, дестабілізація взаємин банків і промисловості не представлено у концептуальній програмі економічного розвитку країни.

Тому власне у статті в прикладному аспекті розглядаються відносини кредиторів і позичальників в умовах трансформації економіки країни.

Не вирішені раніше частини загальної проблеми. Незважаючи на численні публікації щодо банківської діяльності з промисловим сектором, у них на недостатньому рівні опрацьована взаємозалежність кредитно-інвестиційної та депозитно-акумуляційної стратегій та особливості їх реалізації в умовах становлення ринкових відносин.

Мета статті. З наукового дослідження можна отримати уявлення про стратегію використання методів та інструментів кредитної діяльності банку з промисловими підприємствами та застосування економіко-математичних методів взаємного узгодження інтересів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Існують різні точки зору на необхідність та ефективність стратегічного планування і управління в умовах кардинально мінливого зовнішнього економічного середовища перехідного періоду. Останнім часом на сторінках наукових праць знову розгорнулася дискусія про доцільність і необхідність стратегічних розробок при економічній нестабільності і значній невизначеності.

Багато керівників банків вважають, що даний вид планування і управління є недоцільним, оскільки часовий горизонт достовірного прогнозу занадто обмежений. Ця точка зору не враховує теоретичних положень розглянутого питання: адже саме реалізація науково обґрунтованих комплексних стратегій дасть можливість банкам протистояти дії всіляких, найчастіше стохастично виникаючих, негативних факторів. В умовах істотно мінливого зовнішнього середовища перехідного періоду незмірно збільшуються можливі негативні наслідки управлінських помилок. У сполученні з традиційно високим ступенем ризику в банківському бізнесі це визначає особливу роль і фундаментальне значення стратегічного планування і управління банківською фірмою. Прийняття будь-якого тактичного рішення в банківській діяльності без опори на систему стратегічних установок робить його у практичному сенсі непослідовним, а найчастіше й необґрунтованим.

Перші ознаки потреби у стратегічному управлінні виникли в 1950-х роках. Необхідність вичленовування ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Любунь Олександр
кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів підприємства КНЕУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org