Шляхи поширення світових фінансових криз та сучасні механізми їх запобігання


Досвід кінця ХХ ст. довів, що чи не найзагрозливішим явищем для світової фінансової системи є міжнародні фінансові кризи. Кризи 90-х мали значний спустошуючий та дестабілізуючий ефект тим більше, що були дещо несподіваними для науковців. Сьогодні вже існують прогнози щодо можливих наступних криз. І ті з них, які розглядають (і, зазначимо, небезпідставно) США як дуже вірогідного претендента на звання «джерела» наступної міжнародної фінансової кризи, дійсно вражають уяву. Враховуючи такі реалії сьогодення, вивчення шляхів поширення криз, їх наслідків та розробка методів запобігання стають вкрай важливими й необхідними.

А. Анікін, А. Вєдєв, Ч.Виплош, Р. Дорнбуш, Б. Ейхенгрін, Ч. Кіндлбергер, Д. Г. Лук’яненко, П. Мессон, Х. Мінскі, С. Мойсеєв, Дж. Сорос, Дж. Стігліц та багато інших присвячують значну кількість своїх наукових праць різним питанням, які так чи інакше пов’язані з кризами.

Перш ніж переходити до розгляду шляхів поширення та засобів запобігання криз, вважаємо за доцільне зупинитися на причинах їхнього виникнення. У цьому аспекті цікавим та таким, що заслуговує на особливу увагу, є підхід Хаймана Мінскі. Як і інші дослідники психології інвесторів, Мінскі вважав, що передумови фінансових криз виникають у період інвестиційного бума. Пояснюючи причини ендогенних процесів, що створюють такі умови, він розробив теорію системної крихкості. Фінансова крихкість – невід’ємна характеристика фінансової системи; тобто нестійка (крихка) фінансова структура – результат нормального функціонування економіки. Загальна крихкість (або стійкість) фінансової системи визначається сукупністю існуючих фінансових механізмів. Мінскі виділив три можливі форми інвестиційного фінансування. Перша форма – хеджеве (забезпечене) фінансування (очікуваний валовий дохід хеджера має перевищувати грошові надходження від погашення заборгованості в будь-який період часу в майбутньому). Друга форма – спекулятивне фінансування (протягом деякого часу боргові зобов’язання перевищують очікувану величину валового доходу). Третя форма – Понци-

фінансування (майже для всіх короткострокових періодів, готівково-грошові зобов’язання з виплати відсотків не покриваються доходами).

Загальна стабільність економіки залежить від поєднання всіх трьох перелічених форм фінансування. Зрушення від стійкої фінансової структури до крихкої визначене внутрішньою взаємодією галузевих факторів, макроекономічних умов, дій фірм, викликаних їх очікуваннями і фінансовим кліматом. У благополучні періоди частка короткострокового боргу у фінансах приватного бізнесу звичайно підвищується, а готівки – знижується. Відповідно в разі домінування оптимістичних настроїв на ринку питома вага спекулятивного фінансування і Понци-фінансування зростає. Фінансова криза відбувається, якщо компаніям потрібно більше готівкових коштів, ніж можна одержати зі звичайних джерел, і вони змушені звертатися до інших способів залучення, наприклад, ліквідувати ринкові позиції. У тій мірі, у якій бізнес залучає ресурси за рахунок фінансових активів, кожна ліквідована на фінансовому ринку позиція ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Руденко Юрій
асистент кафедри міжнародної економіки КНЕУ

Янікін Сергій





©  2001 - 2024  securities.usmdi.org