Роль і місце стратегічного управління в системі корпоративних відносин
Вступ
Акціонерне товариство, як показує досвід становлення розвинутої ринкової економіки, є однією з найбільш ефективних форм організації підприємства. Через свої особливості акціонерна форма підприємства може об’єднувати для виконання статутних завдань значні обсяги ресурсів, бути незалежною від бажань окремих власників вийти з підприємства, тим самим з моменту свого створення має високу стабільність та конкурентоспроможність. Водночас акціонерна форма підприємства вимагає великої суспільної відповідальності.
В умовах завершення переговорного процесу щодо вступу України у Світову організацію торгівлі в Україні спостерігається укрупнення підприємств для забезпечення їхнього достатнього рівня конкурентоспроможності як необхідного заходу для виживання на власному ринку та проникнення на іноземний ринок. Транснаціональні корпорації стають основними учасниками регіональної та світової конкуренції. Через нарощення потужності і масштабів корпорацій надзвичайно ускладнююся процеси управління ними. Велика кількість власників, різноманітність напрямів бізнесу та створених дочірніх підприємств, контрагентів, ринків тощо перетворюють корпорацію на складну систему інтересів та стимулюють конкуренцію як серед подібних підприємств, так і всередині самих корпорацій.
Як відомо, сильне корпоративне управління є основною передумовою стійкого зростання компаній та отримання ними доступу до міжнародних ринків капіталу. Запроваджені, законодавчо закріплені, використовувані на практиці компаніями в багатьох країнах світу принципи корпоративного управління дозволяють враховувати інтереси різних груп акціонерів.
Напрями удосконалення корпоративного управління в Україні визначені розпорядженням КМУ від 7 березня 2006 року № 131-р. «Про затвердження плану заходів з реалізації Основних напрямків розвитку фондового ринку України на 2006-2010 роки».
Разом з тим необхідно зазначити, що серед населення є ще недовіра до акціонерної форми власності, а також труднощі щодо залучення в необхідному обсязі коштів вітчизняних та іноземних інвесторів для розвитку фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств та часті конфлікти, які виникають серед учасників корпоративних відносин.
Ситуація, яка склалася з корпоративним управлінням в Україні, його законодавчим регулюванням та реальним додержанням задекларованих принципів, потребує реалізації конкретних заходів як на макроекономічному рівні, так і на рівні окремих акціонерних товариств.
Теоретичні здобутки західних вчених та практичні напрацювання у галузі корпоративного управління знайшли своє відображення у відповідних нормативно-законодавчих актах. Правове поле діяльності корпорацій постійно удосконалюється та змінюється для забезпечення захисту власності акціонерів від ризиків діяльності корпорацій на глобальних ринках. Законодавчо закріплюються вимоги щодо ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: | 