Ринок капіталів та реальний сектор: проблеми та перспективи зближення



Ситуація

"Ми з вами чудово розуміємо, що ринок капіталів в Україні не працює. Своєї основної функції він, на жаль, поки ще не виконує". Так охарактеризував ситуацію Євген Григоренко, перший заступник керівника Головного управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України на щорічній науково-практичній конференції "Нові можливості інвестування в Україні", що відбулася в Партеніті.

Важко не погодитись із таким твердженням - навіть напередодні щорічного Міжнародного форуму "Ринок капіталу України - 2001", який, до речі, будучи традиційно представницьким, насиченим та професійно цікавим, продемонстрував лише окремі острівці успішного відродження реального сектору в ринкових економічних умовах.

А як же реальний сектор - основа нашої економічної могутності та соціального процвітання? На жаль, він перебуває у стані, далекому від оптимістичного. Дійсно: кожне друге підприємство - збиткове; кредиторська заборгованість, як доводить на даних офіційної статистики професор Олександр Зайцев, продовжує безупинно зростати; кількість робочих місць, особливо з зарплатою, вищою за прожитковий мінімум, не спішить збільшуватися.

За визнанням багатьох учених, тверезомислячих політиків, державних керівників та спеціалістів-практиків, реформи на мікрорівні нашої економіки по-справжньому ще не розпочинались. А це конкретні підприємства, серед яких більш як 10 тисяч відкритих акціонерних товариств (ВАТ) і більш як 20 тисяч - закритих (ЗАТ). Більшість із них, що виникли внаслідок масової приватизації, стали потенційними учасниками ринку капіталів, навіть не підозрюючи про це. Але наш ринок капіталів на сьогодні аж ніяк не переповнений "відвідувачами".

Очевидно, для цього є вагомі причини. Спробуємо їх пошукати. Звичайно, в цьому пошуку не виключена аналогія з історії війни:

- Чому замовкла артилерійська батарея?

- На це є 22 причини.

- Назвіть!

- Перша - немає снарядів. Друга…

- Далі не треба.

Передісторія

Отже, ринок капіталів - нове для нас утворення. Ветерани директивної економіки знали: Держплан, Держбюджет, Мінфін, Держбанк і Будбанк, Держпостач та ще галузеве міністерство. Залишалось із честю виконати державний план (який - Закон) і зобов'язання перед казною, подолавши поточні (інколи значні) перешкоди. А решту аспектів життєдіяльності підприємства забезпечують "там".

Інша справа - ринок. Виробляй що хочеш з того, що дістанеш. Продавай кому хочеш за будь-яку ціну. Та не потрапляй у збиток, дуже акуратно й точно виконуй зобов'язання перед державою, сам себе і відтворюй і вдосконалюй. Одне слово - хазяїн, тобто приватний або колективний власник. А якщо маєте "зайві" гроші (тобто збереження або накопичення) або потрібні додаткові гроші - будь ласка, до ваших послуг: грошовий ринок, ринок капіталів, ринок цінних паперів, а також численні ринки інших фінансових послуг.

Звичайно, ринок - це не директивний план. Пішли в історію 100-процентне державне замовлення по номенклатурі, асортименту та якості продукції; централізоване постачання під нього; бюджетне фінансування будівництва, оснащення, реконструкції та технічного переобладнення; тактичне кредитування оборотних коштів під символічні (за сьогоднішніми мірками) проценти і в цілому "непотопленість" соціалістичного державного підприємства. Та й колгоспного сектору теж - із систематичним списанням багатомільйонних боргів. Усе це у безповоротному, будемо сподіватися, минулому.

На зміну прийшли поняття попиту і пропозиції, своєї "ніші" та місткості ринку, якості та конкурентної ціни. І ніхто не гарантує успіху, навіть якщо сьогодні вдалося відродити виробництво того, на що ви були здатні десять років тому. Ринок має свої закони і "святе місце пустим не

буває".

Поки вітчизняний реальний сектор перебуває у депресії, індустріально розвинений світ засвоює нові товари й завойовує наш ринок навіть при дуже підірваній його платоспроможності. І конкурувати складно. Тим більше, що в роки застою, що передували переходу до ринку, наше виробництво повільно, проте неухильно деградувало через крупномасштабне недоінвестування. Особливо постраждали галузі, які ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Стасюк Федір
кандидат економічних наук, головний редактор газети "Фондова панорама"

Манько Любов
кандидат економічних наук




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org