Метод Галасюка двовимірного аналізу відносно величин структури, або Ще раз про ефект «G-гіперболізму»
У економічній теорії і практиці спеціалісти користуються абсолютними й відносними величинами [1-6]. Кожна відносна величина, як відомо, являє собою відношення двох величин. При цьому знаменник відносних величин називають базою порівняння, а чисельник – порівнянною величиною [1,2].
Відомий український учений Є.В. Мних зазначає: «Порівняння – найуніверсальніший метод пізнання економічних явищ і процесів, дослідження їхніх змін і розвитку, початковий етап реалізації аналізом своєї цільової функції. «Усе пізнається у порівнянні» – загальноприйняте філософське положення виводить метод порівняння в економічному аналізі у розряд основних» [5, с.60].
М.І.Баканов і А.Д.Шеремет зазначають: «Порівняння – найбільш ранній й найбільш поширений спосіб аналізу... В економічному аналізі спосіб порівняння вважається одним з найважливіших: з нього починається аналіз [6, с. 63-64]. Більше того, вони підкреслюють: «Економічний аналіз починається за своєю суттю з обчислення величини відносної» [6, с.63].
В.В.Ковальов пише: «Суть принципу розумного поєднання абсолютних і відносних показників визначається тим, що основне призначення будь-якої системи показників полягає у співставленні і аналізі деяких характеристик у просторово-часовому розрізі. Найбільш придатні для цієї мети відносні величини; з їх допомогою можна виявити і оцінити вплив екстенсивних та інтенсивних факторів розвитку явищ, елімінітувати просторово-часову неспівставність показників, обумовлену такими причинами, як інфляція, ефект масштабу, організаційні зміни і т.п. Наприклад, прибуток, що є абсолютним показником, далеко не завжди може слугувати критерієм порівнювальної оцінки ефективності роботи підприємств, інша справа – показники рентабельності. Таким чином, поширеність відносних і питомих показників обумовлюється тією обставиною, що вони мають певну перевагу перед абсолютними...» [4, с. 92].
Разом з тим, результати обрахування практично всіх відносних показників зазнають викривлюваного впливу ефекту «G–гіперболізму», існування якого вперше було виявлено мною у липні 2002 року в результаті узагальнення багаторічного успішного досвіду наукової і практичної роботи спеціалістів консалтингової групи «Каупервуд» [7, 8].
Сутність ефекту «G-гіперболізму» полягає в неідентичності оцінок ступеня нерівності двох порівнюваних величин X і Y, здійснених на основі двох вихідних типів критеріїв порівняння X-Y i . Подальші дослідження привели до висновку про те, що ефект G-гіперболізму виникає завжди при вирахуванні відношення двох нерівних між собою величин X і Y [9. c. 24].
Причини існування ефекту G–гіперболізму були розкриті мною у публікаціях [9.10.11].
Результати дослідження ефекту «G-гіперболізму» неодноразово доповідалися на ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
РИЗИК - МЕНЕДЖМЕНТ
Галасюк Валерій
академік АЕН України, генеральний директор аудиторської фірми «Каупервуд», член Президії Ради Спілки аудиторів України, член Аудиторсько
|
