Модель формування оптимального портфеля цінних паперів на основі кредитно-рейтингової оцінки фінансового стану підприємств-емітентів


У статті запропоновано модель формування оптимального портфеля цінних паперів, у якій визначення рівня очікуваної дохідності портфеля провадиться на основі даних про фактичні втрати інвесторів в залежності від кредитно-рейтингової оцінки підприємств-емітентів

З розвитком фондового ринку в Україні та збільшенням кількості емісій цінних паперів [1] одним з актуальних питань фінансового менеджменту стає портфельний менеджмент. Основна проблема, яку необхідно вирішувати при цьому, – це як розподілити ресурси інвестування за різними альтернативними вкладеннями, щоб інвестор досяг своєї мети.

Інвестор завжди прагне одержати максимальний дохід за рахунок сприятливого курсу акцій; дивідендів; відсотків та ін. З іншого боку, будь-яке вкладення капіталу пов’язано не тільки з очікуванням одержання доходу, й з постійною небезпекою мати збиток, а отже, в оптимізаційних завданнях з формування портфеля цінних паперів необхідно враховувати ризик [2].

Для створення портфеля цінних паперів можна інвестувати кошти лише в один вид фінансових активів. Але сучасна економічна практика показує, що такий однорідний за змістом (недиверсифікований) портфель зустрічається дуже рідко [2]. Більш поширеною формою є диверсифікований портфель, тобто портфель із найрізноманітнішими цінними паперами. Використання диверсифікованого портфеля

елімінує розкид у нормах дохідності різних фінансових активів.

Управління портфелем цінних паперів полягає у знаходженні тієї грані між дохідністю й ризикованістю, враховуючи яку можна вибрати оптимальну структуру портфеля.

Визначення оптимального портфеля цінних паперів починається з розгляду варіацій його складу з різними пропорціями складу активів й у розрахунку для кожного варіанта середнього рівня дохідності. Виходячи з таких показників інвестор, що формує портфель, приймає відповідні рішення щодо зміни складу портфеля.

На практиці використовуються різні методики формування оптимальної структури портфеля цінних паперів – це моделі Блека, Шарпа, Тобіна [3]. Більшість із них засновано на методиці Гаррі Марковиця, автора портфельної теорії [4]. Він уперше запропонував математичну формалізацію завдання знаходження оптимальної структури портфеля цінних паперів, яка будується на прогнозуванні очікуваної дохідності портфеля, але для цього різні науковці використовують різні методи.

Метою даного дослідження є застосування кредитно-рейтингової оцінки підприємств-емітентів при формуванні оптимального портфеля цінних паперів, для чого необхідно вирішити такі завдання:

1) довести можливість застосування ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Притула Наталія
викладач кафедри фінансів Харківського національного економічного університету




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org