ФІНАНСОВІ ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ


Дана робота присвячена дослідженню фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин України. Використовуючи макроекономічні показники розвитку України та провідних країн світу за 1998-2007 роки, було визначено комплекс цілей, досягнення яких дозволить вирішити систему соціальних суперечностей обмінно-розподільчих відносин та підвищити добробут суспільства.

Визначення соціальних пріоритетів, яке подається у словнику-довіднику за загальною редакцією В.П. Пічі, констатує, що соціальні пріоритети – «це соціальні завдання, які визначаються суспільством на даному етапі розвитку та є найбільш необхідними і вимагають першочергового вирішення. При розробці комплексної соціальної програми мова йде про вибір між різними напрямками підвищення всезагального благоустрою (пряме підвищення грошових доходів населення, зниження роздрібних цін, розширення обсягу життєвих благ, які надаються окремим верствам населення безоплатно або на пільговій основі)»…[2, c.299-300]. Дане визначення має певні недоліки, які пов’язані із зосередженням лише на правах найбільш незабезпечених верств населення. В такому випадку йдеться не лише про забезпечення інтересів найменш незахищених верств населення, а й створення умов для нормального існування всіх без винятку членів суспільства. Головним чином саме в процесі розподілу, обміну та перерозподілу створюються передумови для виникнення розбіжностей з приводу частки доходу, який повинен отримати кожний із суб’єктів фінансових відносин.

Виходячи з наведеного вище, доцільним було б визначити фінансові пріоритети як комплекс цілей, досягнення яких дозволить вирішити систему соціальних суперечностей обмінно-розподільчих відносин та підвищити добробут суспільства.

Забезпечення суб’єктів фінансових відносин необхідним рівнем доходів може відбуватись не лише на етапі первинного розподілу новоствореної вартості, а й за рахунок коштів, які акумульовані державою за рахунок податкових та неподаткових надходжень. Якщо наявних фінансових ресурсів, які обертаються всередині країни, не достатньо для забезпечення необхідного рівня доходів для всіх суб’єктів фінансових суб’єктів, то держава вдається до стимулювання іноземних інвестицій або експортних операцій. За умови орієнтації виробництва на зовнішній попит виникає залежність від розвитку зовнішньоторговельних операцій, які забезпечують надходження до країни фінансових та матеріальних ресурсів. Ці ресурси, по-перше, забезпечують формування доходів, а, по-друге, в частині імпорту йдуть на розширення кола життєвих благ, які отримують у своє розпорядження члени суспільства.

Саме вибір між внутрішніми складовими та зовнішніми визначає характер фінансово-економічного розвитку країни. При цьому необхідно мати на увазі, що надмірна залежність від зовнішнього попиту може мати як позитивний, так і негативний вплив.

Збільшення обсягів новоствореної вартості передбачає стимулювання вітчизняного виробництва. Реалізація виробленої продукції можлива як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Вибір між різними напрямами збуту залежить, по-перше, від наявності платоспроможного попиту та більших ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Сущенко Олександр
к.е.н., доцент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org