Методологічні аспекти аналізу засад інформаційної економіки


Починаючи з останньої чверті ХХ сторіччя для описання процесів, які відбуваються в сучасній економічній системі, часто застосовується термін «інформаційна економіка». На сьогоднішній день він є загальновизнаним у науково-дидактичній літературі, але коли йдеться про чітке визначення сутності цього терміна як економічної категорії, межі його застосування та відокремлення від споріднених термінів, то і досі не вироблено спільного підходу. Більше того, у концепціях, які описують сучасні економічні системи та моделі, міститься багато протиріч, через що відповідні наукові категорії стають розпливчастими і неконкретними. У даній статті ми спробуємо здійснити ретроспективний огляд генезису концепції інформаційної економіки та її взаємозв’язку з іншими концепціями, в котрих описуються тенденції і стан сучасних економічних процесів.

Генезис концепції «інформаційної економіки» гармонічно взаємопов’язаний з категорією інформаційного суспільства. Ця концепція почала використовуватись у роботах австро-американського економіста Ф.Махлупа, який на початку 30-х років минулого сторіччя вивчав вплив патентів на економіку. Завдяки працям японського дослідника Й. Шакаі, який інформаційне суспільство вперше розглядав як окрему стадію еволюції суспільства, ця концепція у 50-ті та 60-ті роки стає предметом активних дискусій у різних наукових колах.

Нова хвиля досліджень пов’язана з сімдесятими роками двадцятого сторіччя, коли завдяки роботам Д.Белла в науковій літературі сформувалася модель постіндустріального суспільства. Саме тоді почали говорити про інформаційну економіку як базис і важливий рушійний елемент інформаційного суспільства. Починаючи з того періоду реальний вплив інформації можна було прослідкувати в тенденціях економічного розвитку, підтверджуючи економічними показниками [17]. В той час інформаційна економіка розглядалася як наступний щабель розвитку постіндустріального суспільства, зачатки якого вже можна було реально спостерігати.

Сам термін «постіндустріальне суспільство» вперше з’явився в роботах відомого французького соціолога А.Турена [15]. Пізніше цю концепцію активно розвивали Д.Белл та А.Тоффлер. Зокрема Д.Белл 1971 року сформулював основні ознаки цього суспільства: переважне виробництво послуг, дифузія національного та глобального капіталу і масова приватизація. Більше того, він передбачив, що перехід до постіндустріального суспільства відбудеться тоді, коли буде мати місце виробництво символічних благ, які змінюють суспільні цінності, потреби, погляди [1, c. 18]. П.Друкер передбачає перехід економіки від матеріальних об’єктів до знань. Ж.-Ф. Ліотард, розвиваючи цю думку, наголошує, що знання (які є суб’єктивованою інформацією) стають фактором виробництва, і неминуче перетворюються в той же час на товар. У такому контексті тут же закладаються і підвалини до теорії економіки знань [2, c.11].

Отже ми бачимо, що концепція інформаційної економіки функціонує в парадигмі теорії постіндустріалізму, яка розвиває в значній мірі технологічний, формаційний погляд на суспільно-економічну історію, тобто критерієм виступають стан і закономірності розвитку продуктивних сил. У той же час в якості елементу «надбудови» А. Гідденс вводить поняття «постмодерніті», втім часто застосовує його в більш широкому тлумаченні, описуючи загальні процеси в сучасному світі [див 3, c.35].

Перша методологічна проблема пов’язана зі складністю виокремлення терміна «інформаційна економіка». Для того, щоб її проаналізувати, спочатку необхідно з’ясувати, в якому саме ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

РИЗИК - МЕНЕДЖМЕНТ

Безручко Дмитро
аспірант ДВНЗ КНЕУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org