Аналіз теоретичних основ торгівлі цінними паперами на біржовому ринку


Емісія цінних паперів обумовлена бажанням підприємства, організації або держави, які виступають як емітенти цінних паперів, залучити тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб, яких прийнято називати інвесторами. Закон України «Про інвестиційну діяльність» [1] визначає інвесторів як суб’єктів інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Добровільно та на власний розсуд інвестори придбавають цінні папери певного емітента. Саме так, як пересічний громадянин підтримує товаровиробника, коли обирає для себе на ринку товар, що влаштовує його за ціною і якістю, інвестори намагаються обумовити майбутню прибутковість підприємства. Чекання й оцінки інвесторів виражаються у вартості цінних паперів і, фактично, управляють інвестиціями.

Інвестуючи кошти у цінні папери, інвестори виконують макроекономічну функцію перерозподілу капіталів від одних підприємств на користь інших, з їх точки зору, більш прибуткових підприємств або, навіть, на користь інших галузей економіки, за рахунок чого відбувається ринкове саморегулювання. Керуючись прагматичними інтересами, інвестор забезпечує своїми коштами розвиток перспективних підприємств або навіть окремих галузей економіки країни.

Проблема залучення іноземних інвестицій та коштів «внутрішніх» інвесторів в економіку країни за допомогою цінних паперів потребує в першу чергу визнати, що метою будь-якого інвестиційного проекту є економічний інтерес. Такий інтерес може бути обумовлений створенням в країні так званого сприятливого інвестиційного клімату. Цей «клімат» залежить від рівня загального економічного розвитку в державі, політичної стабільності, податкової політики, законодавчо встановленого і реального захисту прав інвесторів і таке інше. Від цього клімату залежить не тільки можливість реалізації мети інвесторів отримати прибутки, а й не втратити гроші. Інвестиційний клімат також впливає на прибутковість діяльності емітента цінних паперів. Отже, можливо дійти висновку, що для придбання цінних паперів інвестор повинен бути або стратегічно зацікавленим в управлінні підприємством, або дане підприємство чи його цінні папери є для інвестора достатньо прибутковими.

Існування у інвесторів вільних коштів та їхнє бажання придбати цінні папери, а також наявність у емітента економічної доцільності емітувати цінні папери, на наш погляд, є основними факторами, які створюють умови для формування ринку цінних паперів. Саме тому інвестори та емітенти є основною рушійною силою, яка стимулює появу ринку цінних паперів і, фактично, фінансує учасників цього ринку.

З метою формування системного підходу у дослідженні торгівлі цінними паперами на біржовому ринку доці-льно провести аналіз складових процесу вчинення правочинів щодо цінних паперів як на біржовому ринку, так і поза його межами...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Хоружий Сергій
науковий консультант УІРФР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org