Податкові ризики: сутність та класифікація


Ризик об’єктивно є неминучим елементом прийняття будь-якого управлінського рішення через те, що невизначеність – досить часто є однією з характеристик умов господарювання. При цьому ефективними й обґрунтованими є тільки ті управлінські рішення, які співвідносяться з припустимим рівнем ризику, обумовленим по кожній трансакції окремо, що виключає втрати катастрофічного характеру. Дана обставина вимагає дослідження ризиків та удосконалення методологічних і методичних основ управління ними, в т.ч. їхньої оцінки і визначення припустимого рівня податкових ризиків.

Сьогодні в економічній теорії такими економістами як Балабанов І.Т., Гранатуров В.М., Малашихіна М.М., Чернов В.А. та ін., стала усвідомлюватися проблема недостатньої систематизації понятійного і класифікаційного апаратів теорії фінансових ризиків. Незважаючи на досить швидкий розвиток теорії управління ризиками, він дотепер містить проблемні питання, викликані відсутністю єдиного загальновизнаного визначення ризику.

Аналіз визначень ризику, розроблених такими авторами як Аргінбаєв К.М., Глущенко В.В., Лапуста М.Г., Романов В.С., Мігунова М.І., Циркунова Г.А., Вітлінський В.В, Клапків М.С., Осадець С.С., Андрущенко В.Л., Вишневський В.П., Луніна І.О., Мельник П.В., Опарін В.М., Онищенко В.А., Соколовська А.М., Тимченко О.М., Десятнюк О.М. та ін., дозволяє виявити основні характеристики ризикової ситуації, що зводяться до такого:

- випадковий характер події, невизначеність реалізованого на практиці результату, тобто невизначеність можливості досягнення суб’єктом своїх цілей;

- наявність декількох варіантів розвитку події чи стану середовища, у якій знаходиться суб’єкт, включаючи негативний, пов’язаний з можливістю виникнення збитку, упущеної вигоди, недосягнення суб’єктом своїх цілей. Зазначені варіанти можуть бути як усвідомлюваними, так і не усвідомлюваними суб’єктом. В останньому випадку ризики визначаються як невиявлені;

- популярність чи можливість визначення імовірності очікуваних результатів;

- імовірність виникнення втрат (збитків) чи додаткового прибутку.

Отже, ризик пов’язаний з невизначеністю досягнення суб’єктом своїх цілей, що припускає існування як негативних, так і позитивних відхилень. Стосовно податкового планування ризик варто розглядати як вид невизначеності щодо результатів досягнення суб’єктом цілей податкового планування.

Податкові ризики мають істотну значимість у системі управління фінансами, оскільки податкові відносини опосередковують більшість фінансових трансакцій, а отже, є важливим чинником, що визначає їхню ефективність. На наш погляд, критеріями оцінки якості прийнятих рішень у сфері впливу як на параметри оподатковування суб’єктів господарювання, так і на параметри загальнодержавного податкового планування у рамках управління фінансами повинні бути не тільки максимізація фінансового результату і/чи грошового потоку з метою зміцнення фінансового стану, але і мінімізація ризиків такого впливу.

Саме тому в останні роки вітчизняні вчені, політики та фахівці у сфері економічної безпеки приділяють значну увагу розробці нової концептуальної основи державної політики – концепції ризиків, яка має забезпечити сталий і безпечний розвиток держави.

Відсутність у науковій літературі загальноприйнятого термінологічного апарата податкового ризику обумовлює доцільність розгляду різних точок зору на визначення цього поняття з метою формування теоретичних основ управління податковими ризиками.

Так, іноді розглядається лише зовнішня складова податкового ризику, обумовлена на основі класифікації подій, пов’язаних з виникненням ризику, таких як введення нових податкових платежів, зміна їхніх ставок і умов сплати, скасування податкових пільг та ін. [1, c.15]. Однак джерелом виникнення податкового ризику можуть бути не тільки зовнішні, а і цілий ряд внутрішніх факторів. З врахуванням такого внутрішнього джерела, як податкові помилки, податковий ризик трактує С.А. Філін, визначаючи його як імовірність втрат, пов’язаних з несприятливими змінами податкового законодавства чи з помилками, допущеними при нарахуванні податкових платежів [2, с.26]. Однак, на наш погляд, обмеження внутрішніх факторів тільки податковими помилками більше стосується мікрорівня і тому не є коректним. Більш широке визначення податкового ризику, запропоноване В.Н. Євстигнєєвим, виражає податковий ризик через оцінку «можливості виникнення в області податкового планування несприятливих наслідків» [3, с.196, 271], однак і це трактування пов’язане лише з загрозою виникнення податкових санкцій у платника податків. Уявлення про фінансові втрати іншого роду, крім податкових санкцій, з’являється у визначенні податкового ризику Д.Н. Тихонова і Л.Г. Липника, де податковий ризик виражений через можливість втрат, пов’язаних із процесом оптимізації податків, виражених в грошовому еквіваленті [4, с.105]. Аналогічної точки зору дотримує і Н.В. Бондарчук, що пов’язує податковий ризик з невизначеністю інформації щодо діючих норм права, на підставі яких приймаються поточні рішення.

Відзначимо, що податкові ризики належать до категорії спекулятивних ризиків, оскільки їхні наслідки можуть виявлятися не тільки у вигляді втрат, але й у вигляді позитивних результатів. І цей процес носить двосторонній характер Наприклад, законодавче пом’якшення умов оподатковування спричиняє скорочення податкового навантаження, збільшення прибутку і грошового потоку для платника податку, зменшення податкових порушень і, як наслідок, зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

В той же час, якщо для платників податків зростання рівня податкового навантаження чи фінансові втрати, пов’язані з порушенням податкового законодавства, призводять до зниження фінансових ресурсів і майнового потенціалу, то, в такому випадку, для держави податковий ризик полягає в зменшенні надходження податків як джерела формування бюджету.

Основною ознакою поняття ризиків прийнято вважати імовірність негативних наслідків. Деталізований аналіз складу негативних наслідків дозволяє розділити їх на дві групи: матеріальні втрати, у тому числі фінансові (збитки, недоодержання прибутку), і настання будь-яких негативних подій. Однак частіше у визначеннях різних видів економічних ризиків присутній лише матеріальний аспект. Так, автори статті «Фінансові ризики» у Фінансово-кредитному енциклопедичному словнику визначають їх як «ймовірність виникнення збитків, недонадходження планованих доходів, прибутку» [5]. Більш правомірним уявляється те, що до родових ознак економічних ризиків мають включатися обидві різновиди негативних наслідків. В економічних словниках ризики визначаються як можливість настання подій з негативними наслідками в результаті певних рішень або дій [6, с.346], або як вірогідність понесення збитків або втрати зиску; невпевненість в отриманні суттєвого доходу або збитку [7, с.856]. А отже, основне завдання планування має зводитися до зниження невизначеності, спричиненої ринковим меха-нізмом [8, с.58].

Саме комплексний підхід до визначення родової ознаки поняття економічних ризиків дозволяє включити до їхнього складу як повноцінний різновид - податкові ризики, тому що їм притаманні як матеріальні, так і нематеріальні негативні наслідки. У іншому разі логічним буде погодитися з тими авторами, які вважають податкові ризики складовою частиною фінансових ризиків. Так, Циркунова Г.А. і Мігунова М.І. вважають, що: «податкові ризики представляється доцільним розглядати як різновид ризиків фінансових, оскільки вони мають грошове вираження і спричиняють підвищення втрат» [9]. Деякі автори обмежують і фінансові втрати, вважаючи, що «ризик податковий... – це можливі донарахування податків, штрафи, пені й інші санкції податкових органів у випадку проведення ними виїзної документальної перевірки» [2].

Однак обмеження тільки фінансовими втратами при визначенні податкових ризиків уявляється не зовсім правильним з огляду на особливості податкових правовідносин.

В практиці ж вітчизняного податкового ризик-менеджменту податковий ризик визначається як вірогідна можливість порушення законодавства [10] (визначення спрямоване на процес/подію) або з доповненням «в результаті чого можливі втрати бюджету»1 [11].

Разом з тим було б не зовсім правомірним обмежувати правові наслідки кримінальною відповідальністю. На нашу думку, формулювання визначення «податковий ризик» для його практичного застосування повинно бути зорієнтоване на результат (наслідок), так як процес порушення законодавства – це кримінальна відповідальність2 [12]. Отже, визначення «податковий ризик» має бути сформульоване як «можливість фінансових втрат унаслідок скорочення податкових надходжень до бюджету в результаті дії певної групи чинників».

На сьогодні в Україні втрати бюджету через податкові ризики визначаються показниками рівня тіньової економіки і, як результат – рівнем недонадходжень податкових платежів (відношення тіньової економіки до частки податкових надходжень в ВВП) до зведеного бюджету в результаті зростання рівня тіньової економіки. Фактично рівень недонадходжень податкових платежів можна вважати рівнем ухилення, і зі зростанням за прогнозними даними рівня тіньової економіки ухилення мають тенденцію до ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Коломієць Ганна
ст.викладач кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org