Сутність медичної послуги в контексті суспільних благ


Розглянуто особливості дефініції «суспільне благо», визначено особливі ознаки цієї категорії, проведено класифікацію суспільних благ. Особлива увага приділена медичній послузі, запропоновано можливі варіанти фінансового забезпечення. Обґрунтовано необхідність поєднання фінансових ресурсів як державного, так і приватного секторів економіки у сфері медичного обслуговування.

Економічні перетворення, які мають місце в Україні, здійснюються практично у всіх сферах суспільного виробництва. Особливого значення набуває посилення ролі держави у забезпеченні як індивідуальних, так і суспільних інтересів, доступу до загальновизнаних та прийнятих цінностей. Ефективне забезпечення суспільними благами можливе тільки за участі держави. У розвинених країнах поряд із приватним розвивається державний сектор, наявність якого пояснюється так званими провалами ринку. Актуальним на сьогодні залишається це питання для України, де медична допомога є не продуктом діяльності державного сектору, а катастрофою з єдиним джерелом фінансового забезпечення – державними видатками. Низька якість, недоступність, хронічне недофінансування, незабезпеченість гарантованої безоплатної медичної допомоги фінансовими ресурсами створюють нагальну потребу у пошуку інших джерел фінансування. У результаті виникає необхідність у визначенні оптимального співвідношення між державним та приватним секторами з приводу розподілу обмежених фінансових ресурсів держави. Однак, як свідчать статистичні матеріали, частка фінансування суспільних благ та послуг за рахунок бюджетних коштів у розвинених країнах становить: у Великій Британії, наприклад: на освіту – 33%, охорону здоров’я – 100%, соціальне забезпечення – 79,9%, висока частка витрат бюджету федерації у Франції, Австрії. Це свідчить про те, що держава не тільки регулює відносини у сфері медичного обслуговування, але бере безпосередню участь у їх виробництві. У такій постановці дане питання не досліджувалось вітчизняними науковцями, проте фінансову діяльність бюджетних установ, як суб’єктів, що представляють державний сектор економіки та продукують суспільні блага, досліджують В.Андрущенко, І.Каленюк, С.Юрій, С.Кондратюк. Аналіз ринку медичних послуг, специфіку та особливості його функціонування розглядали Ю.Немец, К.Ерроу, С.Шишкін.

Погоджуючись із думкою В. Опаріна, який зауважує, «що оскільки ми рухаємося до ринкової економіки, то й за основу теоретичних досліджень слід брати досягнення сучасної світової економічної думки» [4. с.4], вважаємо за доцільне розглянути медичну послугу у контексті теорії суспільних благ, яка набула широкого поширення серед західних вчених-фінансистів на початку ХХ століття. Цією проблемою займалися відомі Нобелівські лауреати П.Самуельсон, Р.Масгрейв, М.Олсон, Р.Вагнер, Д.Б’юкенен, К.Віксель, У.Маццола [1,3,12,14,23].

Вони розглядали суспільний товар у тісному взаємозв’язку з бюджетом, що є основним джерелом фінансування суспільно необхідних неринкових товарів та послуг. Слід зауважити, що ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Корнацька Роксолана
асистент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org