Механізм ціноутворення в управлінні фінансами підприємств


У статті розкрито зміст цінової політики підприємства; базові підходи при ціноутворенні, їх сутність і недоліки; причини оновлення практики ціноутворення та ефективного використання цінових інструментів; сутність трансфертного ціноутворення і методи визначення трансфертних цін.

Постановка проблеми. Однією з найактуальніших проблем ефективного управління фінансами підприємств є проведення зваженої цінової політики, використання цінових інструментів з метою досягнення визначеної головної мети.

Мета статті. Розкрити та оцінити методи формування ціни, особливості механізму ціноутворення в умовах ринкової економіки, внутрішніх економічних відносин на підприємстві з метою досягнення максимального прибутку окремими підрозділами і підприємства в цілому.

1. На сучасному етапі суб’єкти господарювання функціонують в умовах зростаючої конкуренції та ринкової нестабільності, що зумовлює необхідність зваженого підходу до важливого аспекту в управлінні фінансами – цінового механізму. Якість цінових рішень виступає визначальним чинником конкурентоспроможності підприємства і в подальшому його стабільному розвитку. Цінова політика передбачає, по-перше, збереження місця на ринку і, по-друге, впевненість в отриманні доходу (виручки) від реалізації продукції з метою відшкодування здійсненних витрат. Від проведення зваженої цінової по-літики і застосування ефективного цінового механізму залежить структура і обсяг виробництва; рух матеріальних і грошових потоків; розподіл товарної маси; обсяг продаж і як наслідок – розмір отриманого прибутку.

Ґрунтовні підходи при формуванні цінового механізму дають змогу визначати напрямки розроблення та реалізації цінової політики. Цінова політика є важливим елементом загальної стратегії кожного суб’єкта господарювання і спрямована на досягнення головної мети підприємства. Отже, цінова політика сприяє вирішенню трьох основних задач, а саме:

• збільшення обсягу продаж;

• отримання максимального прибутку;

• збереження своїх позицій на ринку.

У практиці ціноутворення існує три базові підходи. Перший підхід – витратний; другий – на основі попиту споживачів; третій – на основі врахування конкурентних особливостей ринку. Основою витратного методу визначення ціни може виступати метод «мінімальних витрат», коли підприємство розраховує ціну без врахування прибутку. Цей метод застосовують ті підприємства, які тільки виходять на ринок або передбачають збільшити питому вагу своєї продукції на ринку [3].

Використання цього методу сприяє забезпеченню отримання оптимального, а не максимального доходу (виручки) від реалізації продукції. І крім того, цей метод не орієнтований на ринковий попит.

На практиці існує два підходи до використанні цього метода при визначенні ціни: з використанням повних витрат, тобто враховують змінні і постійні витрати; і граничних витрат, коли враховуються тільки ті витрати, які мають пряме відношення до виробництва продукції.

Недоліки формування цін на товари за витратним методом в тому, що підприємства закладають у ціну витрати, виходячи з обсягу діяльності ще ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Потій Ванда
к.е.н., професор кафедри фінансів підприємств ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана»,

Куліш Ганна
кандидат економічних наук




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org