Сучасні тенденції організаційно-структурних змін у корпоративному секторі економіки


На сучасному етапі соціально-економічного розвитку, якому притаманні процеси глобалізації, умови функціонування та характер діяльності корпоративного сектору суттєво змінюються, що зумовлює відхід від стереотипів господарювання та мислення категоріями індустріального суспільства. Трансформаційні процеси, інституційні зміни в економіці країн на пострадянському просторі зумовили особливості виникнення акціонерних товариств та їх подальшого розвитку, і вимагають якісно нових підходів до вивчення діяльності корпоратизованих структур та оцінки результатів їх роботи. Перехід економіки до ринкових відносин призводить до змін і розвитку нових організаційно-правових форм господарювання більшості суб’єктів економічних взаємо-відносин, суттєвої децентралізації управління. У цих умовах відбуваються процеси активного пошуку нових організаційно-господарських форм і механізмів управління діяльністю бізнес-структур корпоративного типу.

Таким чином, дослідження тенденцій розвитку корпорацій та організаційно-структурних змін в корпоративному секторі на пострадянському просторі є актуальним питанням сучасної економічної науки. Проблематику щодо різних питань розвитку корпоративного сектору порушували у своїх працях: Д.Лук’яненко, О.Мозговий, Д.Леонов, А.Радигін, Т.Долгопятова, В.Євтушевський, О.Бурмака та інші.

В 90-х роках XX ст. економіка країн пострадянського простору ввійшла в пе-ріод глибоких перетворень. Адаптація більшості підприємств до нових умов господарювання проходила зі значними труднощами, які були обумовлені політичною та економічною нестабільністю, недосконалістю податкового законодавства та іншими макроекономічними факторами.

В результаті проведення масової приватизації відбулися якісні зміни в структурі власності підприємств. Так, юридична власність на крупні пакети акцій компаній перейшла, по-перше, в руки інсайдерів та дрібних акціонерів. По-друге, власниками середніх за розміром пакетів акцій стали керівники підприємств та бізнес-структур, які контролювали збут продукції конкретного підприємства через посередницькі комерційні фірми. Третьою значимою групою була держава, в якої залишалися контрольні пакети акцій в низці стратегічних підприємств.

На наступну реструктуризацію корпоративного сектору вплинули фактори:

- запровадження механізмів ринкової економіки;

- формування ефективного власника та вторинний перерозподіл власності;

- гостра потреба в інвестиціях;

- розвиток законодавства в сфері фондового ринку та формування ефективної системи корпоративного управління;

- створення умов для іноземного інвестування;

- глобалізація ринків, активне втягнення в них країн з перехідною економікою в зв’язку з їх привабливістю;

- конкуренція на внутрішніх та зовнішніх ринках.

Крім того, передання крупних і контрольних пакетів акцій стратегічних підприємств приватним інвесторам в процесі проведенні комерційних конкурсів сприяла ринковому перерозпо-ділу прав власності між економічними агентами. В цей же час з’являються нові корпоративні утворення – фінансово-промислові групи, які відіграють значиму роль в економіці держав. Отримавши в розпорядження частковий контроль над одним або декілька підприємствами, у створених бізнес-груп виникли наступні проблеми:

- невеликий пакет акцій створював перепони щодо управління підприємством...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Юрса Михайло
директор з питань корпоративних відносин і розвитку СМАРТ-ГРУП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org