СЕГМЕНТАРНІ ДИСПРОПОРЦІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ


В умовах ринкової економіки фінансовий ринок є майже безальтернативним механізмом трансформації заощаджень у інвестиційні ресурси, роль якого не обмежується суто економічними функціями. Зарубіжний досвід розвитку фінансового ринку засвідчив можливість існування кількох, концептуально відмінних за своєю суттю моделей, які, в тім, незважаючи на антагоністичні принципи побудови, забезпечують ефективний розподіл капіталів в економіці.

Беззаперечно, трансформаційний період фінансового ринку України невиправдано затягнувся, не в останню чергу це є наслідком непослідовності державної політики у цій сфері, постійної зміни вектору розвитку, невиправданого та необґрунтованого копіювання існуючих моделей на вітчизняні терени. В прагматичній площині це виливається у значні секторальні диспропорції, домінанту в певні періоди одних ринків над іншими, що не забезпечує поступального розвитку у довгостроковій перспективі.

В тім, нестійкість самого фінансового ринку та нестабільність його окремих інститутів створюють передумови для докорінних трансформацій, спрямованих на зміну існуючих диспропорцій та впровадження принципово нових форм взаємодії між його учасниками.

Зазначимо, що питання концептуальних засад фінансового ринку України постійно знаходиться в центрі уваги дослідників. Найбільш ґрунтовними є роботи В. Суторміної, О. Мозгового, Д. Леонова, А. Федоренка, О. Маслової, В. Корнєєва, В Смагіна, В. Ходаківської, В. Бєляєва, Ю. Коваленко та інших. Про те, як правило вказані праці акцентують увагу на дослідженні теоретичних та прагматичних аспектів розвитку тільки окремих сегментів фінансового ринку України, тоді як їх порівняльний аналіз є недостатнім. На нашу думку, такий підхід є не зовсім правильним, оскільки не відображає цілісної картини розвитку фінансового ринку, та потребує наукового переосмислення.

Питання кількісних та якісних співвідношень різних сегментів фінансового ринку ускладнюється фактичною неможливістю прямих порівнянь зважаючи на різну економічну та правову природу фінансових інструментів. Як вірно зазначає група вітчизняних науковців, фінансовий ринок складається з багатьох типів різноманітних ринків [9, с. 73]. На нашу думку, структуру фінансового ринку України необхідно досліджувати в наступному розрізі (Рис. 1).

Щодо достовірності аналізу фінансового ринку України в контексті виділених критеріїв зазначимо наступне: по-перше, наведені рівні дослідження диспропорцій ідентифікуються виходячи з системи оприлюднення інформації, яка функціонує на фінансовому ринку України; по-друге, що витікає з попереднього, окремі аспекти, насамперед, пов’язані із кількісними та якісними параметрами власності на фінансові інструменти не можуть бути адекватно відображені; по-третє, навіть офіційні дані необхідно певним чином інтерпретувати з врахуваннях специфіки органів державного регулювання, які подають відповідну інформацію.

В тім зазначимо, що кожен із сегментів фінансового ринку, які виділяються в економічній літературі виконує власні, притаманні лише йому функції. Відповідно, говорити про пріоритетність розвитку того чи іншого сегменту немає щонайменше – некоректно. З цього приводу вірно визначає вітчизняний вчений В. Корнєєв: «…має місце необґрунтоване протиставлення фінансових активів і сегментів ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Запорожець М.
«Індекс-банк» Україна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org