Генезис та особливості антиінфляційної політики США на сучасному етапі
Досліджується еволюція та особливості антиінфляційної політики США. В сучасних умовах проведення антиінфляційної політики є одним із основних шляхів стабілізації фінансового та економічного розвитку країни. Активне використання різних методів антиінфляційної політики дає можливість США не тільки ефективно управляти інфляційними процесами, а й забезпечити стійкість національній валюті, впливаючи при цьому на фінансову безпеку країни.
Постановка проблеми. Інфляція є багатогранним і складним процесом, який відображає основні проблеми та суперечності фінансової й економічної системи будь-якої країни. Найбільш яскраво вона проявляється в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошових ресурсів, що веде до знецінення національної валюти та поглиблення суперечностей, які виникають у процесі розподілу та перерозподілу створеної вартості.
Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. З розвитком фінансових шкіл та появою нових проблем соціального та економічного розвитку США у ХХ сторіччі відбулося уточнення попередніх досягнень фінансової науки та з’явились нові підходи до вироблення фінансової політики в цілому та антиінфляційної – зокрема: кейнсіанський (активне використання засобів фіскальної політики) – засновник Дж. М. Кейнс, монетаристський (основа – грошово-кредитне регулювання) – засновник М. Фрідмен. Умовно періоди панування даних концепцій можна поді-лити наступним чином: починаючи з середини 30-х і до 70-х рр. ХХ ст. панував кейнсіанський напрям, з 70-х до 90-х рр. – монетаристський підхід.
Сучасні тенденції інфляційних процесів та пов’язані з ними проблеми грошово-кредитного регулювання розглядаються такими вченими як: К. Рогофф, М. Чикареллі і Б. Моджон та інші. Особливості інфляційного регулювання в країнах з перехідною економікою на даному етапі розвитку світової еконо-міки висвітлювали у своїх роботах Дж. Стігліц, М. Голдстейн, Л. Лідерман, А. Гальчинський та інші.
Бурхливого розвитку інфляційні процеси набули у 20-ті роки ХХ сторіччя. Вже тоді поширення набула гостра критика кількісної теорії грошей, а також з’явилася нова – кон’юнктурна теорії грошей, основоположником якої є М. І. Туган-Барановський. Він був першим, хто довів, що кількісна теорія вже не є актуальною, і з розвитком економічних відносин у ХХ ст. її місце посяде кон’юнктурна теорія.
М. І. Туган-Барановський вважав, що на рівень цін впливає не один, а всі фактори, зазначені в «рівнянні обігу» І. Фішера. Вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано, залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей, що, в свою чергу, пояснює той факт, що чинник швидкості може впливати на ціни у зворотному відносно дії фактора кількості напрямі, нейтралізуючи дію останнього. На думку М.І. Туган-Барановського, за збільшення кількості грошей в обігу певна їх частина переходить у стан спокою, що уповільнює швидкість обігу грошей. За умов зменшення кількості грошей в країні спостерігається поступове надходження грошей із резервуарів в обіг – швидкість обігу ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ТЕОРІЯ
Сущенко Олександр
к.е.н., доцент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Стахів Юлія
студентка 3-го курсу фінансово-економічного факультету, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
|
