ЕКОНОМІЧНЕ ТРАКТУВАННЯ СУТНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ
Проблема дослідження особливостей та сутності категорії «капітал» посідає важливе місце у процесі дослідження економічної наукової думки. Трактування даного поняття відрізняється великою кількістю підходів, які поступово формувалися під впливом тривалого процесу розвитку світового господарства. У статті проведений аналіз економіко-правового трактування сутності капіталу у розрізі історичного розвитку різних економічних шкіл.
Постановка проблеми Трансформаційні процеси, які набувають подальшого розвитку в економіці України в умовах нестабільного зовнішнього середовища, потребують не тільки першочергових заходів щодо підвищення економічної ефективності суб’єктів господарювання, а й теоретичного переосмислення економічних явищ, процесів та категорій, зокрема такої як «капітал». Відсутність чіткої теоретичної узгодженості думок вітчизняних вчених до визначення сутності поняття «капітал банку» є актуальним питанням економічної теорії для сучасного етапу первісного нагромадження капіталу, який ще не завершився в Україні. Все вищезазначене визначає необхідність проведення дослідження історичних аспектів виникнення і розвитку категорії «капітал банку», вивчення різних підходів до визначення її сутності.
Метою статті є дослідження етимологічного походження «капітал банку» та проведення ретроспективного аналізу поглядів на сутність даного еконо-мічного явища. Зміцнення капітальної бази вітчизняних банківських установ та інтеграція банківської системи України у світове співтовариство значною мірою залежать від зростання обсягів капіталу банків. Капітал дає банку можливості здійснювати розширення активних операцій і забезпечує достатній рівень конкурентоспроможності як узагальнюючого показника стійкості та дієздатності кожного банку зокрема і банківської системи загалом. З огляду на це, саме тепер особливого значення набувають питання ефективного формування, використання й поповнення капіталу банку.
Необхідність забезпечення достатнього рівня капіталізації банків зумовлює об’єктивну потребу в банківському капіталі, що і стало спонукальним мотивом наукового осмислення його сутності як економічної категорії. Банківський капітал є основою створення фінансового потенціалу і важливим джерелом функціонування банків. Це викликає об’єктивну потребу у проведенні наукового дослідження, метою якого є визначення банківського капіталу як цінності та джерела розвитку банківського сектора економіки.
Значний вклад у наукове розуміння категорії «капітал банку» внесли багато вітчизняних і зарубіжних економістів. У наукових колах України цю проблему досліджували такі вчені: М. Д. Алексеєнко, З. М. Васильченко, О. В. Васюренко, А. П. Вожжов, І. С. Гуцал, О. В. Дзюблюк, Ж. М. Довгань, А. М. Мороз, М. І. Савлук, Р. І. Тиркало та ін. Серед російських дослідників слід виділити праці В. І. Колесникова, О. І. Лаврушина, В. М. Усоскіна, В. А. Царкова та ін. Фундаментальними з цієї проблематики є дослідження західних науковців Т. У. Коха, Ф. Мишкіна, П. Роуза, Дж. Ф. Сінкі та ін.
У системі головних економічних цінностей банків та банківської системи, що визначають потенціал і темпи їхнього ефективного економічного розвитку, важлива роль належить капіталу. Банківський капітал є втіленням однієї з форм вираження загальної економічної категорії «капітал», навколо якої ведеться активна ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
Осадчий Євген
ст викладач кафедри менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
Стрижак Артур
аспірант кафедри менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
|
