Необхідність здійснення перестрахувальних операцій та управління ними при страхуванні життя


Будь-якій страховій компанії навіть за умови стабільної економіки та ретельного відстеження ризиків дуже рідко вдається самотужки вирішити усі проблеми, пов’язані з формуванням однорідного та збалансованого страхового портфеля. Недостатній розмір статутного капіталу, вузьке коло потенційних страхувальників, спеціалізація за окремими видами страхових продуктів, територіальне обмеження діяльності невеликим регіоном перешкоджають страховику формувати портфель, який забезпечує перерозподіл ризику. Така проблема існує також і для компаній зі страхування життя, незважаючи на те, що їх діяльність ґрунтується на законі великих чисел [2]. Саме тому для вирівнювання страхових сум за прийнятними на страхування ризиками (і, таким чином, збалансування страхового портфеля), приведення потенційних сукупних зобов’язань у відповідність з фінансовими можливостями страховика і, відповідно, для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій та їх рентабельності існує інститут перестрахування [6].

На вітчизняному ринку страхування життя перестрахування ризиків здійснюється переважно в іноземних перестраховиків: премії, передані перестраховикам-нерезидентам, становлять 99% усіх перестрахувальних премій (рис.1). Разом з тим розміщення значних ризиків на міжнародному перестрахувальному ринку – реальність світової практики. Навіть розвинуті ринки вимагають іноземного перестрахування з метою запобігання кумуляції ризиків, збільшення щільності страхування у межах однієї країни. З іншого боку – на українському ринку немає реальних умов для розміщення ризиків страхування життя. Насамперед це пов’язане з умовами ліцензування страхової діяльності, де зазначається, що страховик має право приймати ризики в перестрахування лише з тих видів добровільного і обов’язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію. Як відомо, страховик, що отримав ліцензію на страхування життя, не має права займатися іншими видами страхування, тому в Україні досі не існує професійної компанії, яка б здійснювала виключно перестрахувальну діяльність.

Проте необхідно зазначити, що практично всі українські компанії зі страхування життя співпрацюють із провідними перестраховиками, такими як Мюнхенське та Швейцарське перестрахувальні товариства. На думку фахівців Держфінпослуг, така «перевага перестраховиків-нерезидентів обумовлена винятковою репутацією та більшою на-дійністю іноземних перестраховиків порівняно з вітчизняними, стабільністю економічної ситуації в розвинених країнах та відповідними рішеннями щодо політики перестрахування, що приймалися іноземними інвесторами – учасниками страховиків» [8].

Відсутність практичного досвіду здійснення перестрахувальних операцій зі страхування життя на внутрішньому ринку вплинула на розвиток теоретичних досліджень у вітчизняній страховій науці. Саме тому питання щодо необхідності здійснення перестрахування життя було предметом наукових досліджень в основному зарубіжних учених [9;10;11], які виділяють три основні причинні ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Комадовська Валентина
здобувач кафедри страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org