Аналітична оцінка фінансування спеціалізованої медичної допомоги, що надається установами НАМН України з Державного бюджету


Питання реформування вітчизняної системи охорони здоров’я залишається актуальним і тому активно обговорюється вітчизняною спільнотою. Загальні пріоритети загалом визначені і вони відповідають потребам практики. Проте потребує вирішення низка проблем, пов’язаних із високоспеціалізованою медичною допомогою, яка надається науково-дослідними інститутами та обласними клінічними вузькоспеціалізованими лікарнями. Їх діяльність спрямована на лікування особливо складних, унікальних випадів, що потребують високої кваліфікації персоналу, наявності сучасного обладнання, а також нових методик лікування, які ще не отримали масового використання (наприклад, аортокоронарне шунтування, трансплантація органів).

Дослідженню теоретичних та практичних аспектів бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я присвячені праці багатьох вітчизняних науковців, зокрема О.Василика, С.Юрія, С.Кондратюка, Я.Радиш, Н.Солоненко, В.Лехан. Попри наукову та практичну цінність розробок, основні концептуальні аспекти фінансового забезпечення галузі залишаються дискусійними. Загалом, науковці відводять бюджетним коштам основне місце у фінансуванні медичної допомоги, що відповідає практиці багатьох європейських країн, уряди яких визнали охорону здоров’я ключовим напрямом соціальної політики держави.

З урахуванням викладеного важливо проаналізувати стан бюджетного фінансування високоспеціалізованої медичної допомоги в Україні, виявити основні проблеми та запропонувати шляхи їх розв’язання.

Відповідно до статті 49 Конституції України в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Всі медичні послуги мають надаватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів [1].

З впровадженням у 2002 році Бюджетного кодексу фінансування більшої частини медичних послуг передано до місцевих бюджетів з метою дотримання принципу субсидіарності. Йдеться про максимальне наближення суспільних послуг до споживачів. Утім, медичні послуги, що надаються закладами загальнодержавного значення, і надалі фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зокрема, з державного бюджету фінансуються видатки на:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Корнацька Роксолана
асистент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org