Інвестиційний глобалізм: сучасні проблеми економічних досліджень



Глобалізація як об'єктивно обумовлений процес і новий етап світогосподарського розвитку суттєво корегує національні та міжнародні стратегії, наповнює діяльність мікро- і макроекономічних структур якісно новим змістом.

Саме через це глобалізація і є найбільш привабливим напрямком наукових досліджень, характерною ознакою яких стає, з одного боку, поглиблений, а з іншого – все більш поляризований підхід до сутності економічної глобалізації. Формується дуалістичне сприйняття безпрецедентних соціально-економічних змін, новітня ідеологія міжнародного економічного порядку.

Одні країни є лідерами глобалізації або навіть її організаторами (як, насамперед, США), де і політики, і бізнес, і нації в цілому отримують всезростаючі дивіденди внаслідок глобальної експансії на світових ринках.

Інші країни неспроможні активно впливати на глобалізацію для отримання відповідних вигід. Однак і не враховувати глобальні умови розвитку вони також не можуть, оскільки в противному разі ризикують втратити головне – цивілізаційну перспективу нормальної життєдіяльності.

З економічної точки зору, глобалізм, зародившись на товарних ринках, внаслідок спочатку збутової, а потім виробничої діяльності ТНК, останніми роками розвивається переважно на фінансово-інвестиційній основі. Цьому сприяло багато факторів, достатньо досліджених як західними, так і вітчизняними економістами. Каталізаторами цих процесів є сучасні інформаційно-комунікаційні системи, що забезпечують миттєвість здійснення операцій у будь-якій точці світу. Найбільші прикладні можливості і перспективи має Інтернет.

Нині в США, Франції, Німеччині та інших розвинених країнах відкрито десятки мільйонів Інтернет-рахунків для здійснення операцій з цінними паперами (у 1997 іх було 3,25 млн.), а сукупний показник Інтернет-торгівлі, який у 1997 р. виражав 26 млрд. доларів, за прогнозами у 2003 р. зросте до 1 трлн.дол. Окремі експертні оцінки є набагато оптимістичнішими з точки зору розвитку Інтернет-торгівлі: її обсяги у 2003 році прогнозуються на рівні 4 трлн.дол. США.

У теоретичному плані показовим є осмислення концепції «нової економіки», дійсно глобальної як за охватом сфер життєдіяльності, так і за технологіями ведення бізнесу, перш за все, інвестиційного.

Природним середовищем розвитку інвестиційного глобалізму є валютно-фінансові ринки – масштабні і водночас мобільні, міжнародно інтегровані у всіх своїх сегментах.

У міжкраїновому плані реалізуються фінансово-інвестиційні схеми, учасниками яких є практично всі дійові особи ринку – фізичні особи, корпорації, уряди, міжнародні організації. В результаті не тільки суттєво корегується інвестиційна практика, але й певним чином дискредитується традиційна інвестиційна теорія.

Так свого теоретичного осмислення потребують процеси транснаціональних злиттів і поглинань, масштаби яких оцінюються щорічно майже у 800 млрд.дол. США (табл. 1). У 1990-ті роки на злиття та за участю ТНК припадає 80 % загальносвітових обсягів прямих зарубіжних інвестицій.

Злиття та поглинання дозволяють ТНК отримати стратегічні активи інших фірм, монополізувати ринки; досягти ефектів синергізму; збільшити розміри ТНК; диверсифікувати ризики; використати нові фінансові можливості; реалізувати особисті інтереси вищого менеджменту.

У середині 80-х років спочатку у кількох найбільш активних ТНК, а потім у ширшого їх кола сформувались глобальні стратегії, коли одночасно враховуються такі правила поведінки на міжнародних ринках ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Лук`яненко Дмитро
заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор




©  2001 - 2019  securities.usmdi.org