Вибір банками інформації на ринку цінних паперів


(Продовження. Початок у № 3–4, 2002)

Класифікуючи інформацію, можна виділити такі її види за рівнем доступу до неї (рис. 2).

Таким чином, інформацію можна поділити на відкриту і закриту, тобто для широкого або обмеженого кола користувачів.

Запатентована інформація – це інформація з необмеженим розповсюдженням, але обмеженим використанням.

Закриту інформацію можна поділити на три основні типи: державного значення, значення на рівні підприємств та інформацію, яка має відношення до ноу-хау як особливий тип інформації.

Конфіденційна інформація має закритий характер, недопустима для розголошення в діяльності державних органів, існує для службового користування.

Секретна інформація потребує вищого рівня захисту.

Інформація, яка має відношення до володіння нею підприємством, може бути закритою з причини особливого характеру роботи підприємства (комерційна інформація), осіб, які працюють на ньому (анонімна інформація), та мати відношення до некоректного користування цими двома типами інформації.

Дуже важливою проблемою є проблема джерел інформації. При проведенні комерційними банками операцій з цінними паперами джерела інформації відіграють найважливішу роль, перш за все джерела фінансової інформації. Джерела інформації також мають велике значення і для потенційних клієнтів банку, оскільки дають змогу утвердитися у своєму виборі чи прийняти інше, більш правильне рішення. Тому при багатьох банках існують інформаційно-аналітичні служби, іноді ці функції на себе беруть відділи, які безпосередньо працюють з клієнтами.

Розглянемо на практиці США основні джерела публічної фінансової інформації, якими може користуватись інвестор або учасник ринку цінних паперів. Їх розрізняють за такими ознаками: в одних джерелах подаються «голі» факти, які кожний інвестор або учасник ринку оцінює по-своєму, в інших можна ознайомитися з аналізом фактів, що вже відбулись, у ще одних представлено прогнозні дані. Існують джерела інформації, які подають всі ці дані разом. Фінансову інформацію можна також розглядати за рівнем корисності для тієї чи іншої групи учасників ринку капіталів [12].

Існують також окремі видання, які дають змогу навчитися правильно читати та оцінювати інформацію, аналізувати її [13].

Основні джерела фінансової інформації у США, а також вони є прийнятними і для європейських країн, визначені місцем чи способом їх подання, в основному для професійних користувачів, зображені на рис. 3.

Всі ці джерела інформації, в свою чергу, направлені на кожну окрему ланку учасників ринку, виходячи з психологічних моментів сприйняття інформації. Користувачі інформації вибирають для себе цікаві фрагменти інформації, а ті, хто надає її, використовують різноманітні способи дії інформації. Головне те, що об'єктом, з яким оперують і в першому, і в другому випадку, є інформація загалом.

Серед тих, хто надає інформацію стосовно ринку цінних паперів, важливе місце посідають комерційні банки. Їх роль може бути більшою або меншою залежно від законодавчо визначеного місця та історично існуючої ролі на ринку цінних паперів окремо взятої країни. Але слід зазначити, що комерційні банки, виконуючи роль одного з основних джерел інформації, мають для цього ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Радзієвська Вікторія
кандидат економічних наук




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org