Інвестиції в іпотечні цінні папери


«...Створити організаційно-правові основи заснування та розвитку потужних пенсійних фондів, страхових компаній, орієнтованих на залучення заощаджень населення, інвестування їх у надійні цінні папери».

(Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році)

На сьогодні основні рушійні сили, спроможні швидко вирішити проблему залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів у розвиток реального сектору економіки, включаючи заощадження населення та нагромадження підприємств, у тому числі шляхом легалізації неофіційних доходів, пов'язуються з реформуванням податкової та пенсійної систем, переходом від солідарної до накопичувальної схеми пенсійного забезпечення громадян. У контексті цієї проблеми постає питання створення ринку надійних фінансових інструментів як об'єктів інвестування пенсійних активів. Серед них прискіпливу увагу все більше привертають іпотечні облігації, випущені під заставу землі та інших об'єктів нерухомості. Наскільки сподівання щодо переваг іпотечних цінних паперів виправдані, робиться спроба надати відповідь у цій статті.

На світовому ринку довгострокових боргових зобов'язань найбільшу частку складають іпотечні цінні папери та цінні папери, забезпечені заставними. Зокрема, зазначені цінні папери становлять понад 40 відсотків сукупного ринку облігацій США [1].

Іпотека – (mortgage) – це позика, забезпечена певною нерухомістю, яка зобов'язує позичальника здійснити відповідну серію платежів. Цінні папери, забезпечені заставними (mortgage – backed securities), являють собою облігації, забезпечені пулом іпотечних позик. Іпотечні позики об'єднуються в єдиний пул і використовуються як застава для цінних паперів.

Іпотечні облігації надають їх утримувачу право на частку заставленого майна у разі неспроможності позичальника розрахуватися за борговими зобов'язаннями, тобто законне право продати заставлену власність для задоволення невиконаних щодо утримувача облігацій зобов'язань [2].

Утримувачі іпотечних облігацій, випущених під заставу майна, зазвичай захищені умовами облігаційної позики. При цьому можуть застосовуватись різні механізми захисту, зокрема заборона на випуск іпотечних облігацій під заставу майна, що вже було використане як об'єкт забезпечення для інших цілей, або шляхом встановлення певної ієрархії щодо такої застави (наприклад, встановлення для утримувачів іпотечних облігацій права вимоги «першої руки») тощо. Крім того, утримувачі облігацій наділені правом подання позову щодо компанії-емітента.

Економічним підґрунтям для становлення ринку іпотечних цінних паперів в Україні є, з однієї сторони, прискорене зростання попиту на інвестиційні ресурси з боку двох найбільш перспективних галузей матеріального виробництва з відносно коротким терміном окупності інвестицій, що динамічно розвиваються, – сільське господарство та житлове будівництво, з іншої – очікуваний попит з боку накопичувальної пенсійної системи на іпотечні облігації як фінансові інструменти, надійність яких вища ніж у корпоративних цінних паперів, а дохідність вища ніж у державних цінних паперів.

За оцінками експертів, що були презентовані на установчих зборах Української національної іпотечної асоціації (УНІА), кредити під заставу нерухомості вже протягом найближчих п'яти років складуть 25% від валового внутрішнього продукту [3]. Мабуть, підставою для такого оптимізму слугувала та обставина, що ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Федоренко Анатолій
кандидат економічних наук, віце-президент ІК "КІНТО", член ради Асоціації юристів фондового ринку




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org