СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МІКРОСТРАХОВИХ КОМПАНІЙ: НОВІ ІДЕЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Останнім часом в Україні почали обговорювати на державному рівні убезпечення населення з низьким рівнем доходів за допомогою мікрострахування [1, 2]. У зв’язку з цим актуальним стає моделювання умов впровадження мікрострахування з урахуванням особливостей розвитку вітчизняної страхової галузі та міжнародного досвіду [3-4].
У вітчизняній науковій економічній літературі питання мікрострахування як самостійного виду цивільно-правових відносин (незалежного від кредитування) є новим і розглядалось лише автором статті [5-7]. Мікрострахування в Україні поки що не впроваджено. Отже, наукова та практична значущість окресленого питання, його соціальна спрямованість та недостатня розробка зумовили мету дослідження та його логіку.
Досвід інших країн, де мікрострахування вже реалізовано, показує, що з позиції державного регулювання було б доцільним зобов’язати традиційних страховиків (особливо тих, що починають власну діяльність) надавати не лише традиційні послуги страхування, а й продавати мікрострахові продукти, що дасть змогу охопити соціально незахищені й малозаможні верстви населення. Інший офіційний шлях полягає в наданні можливості створювати нові мікрострахові компанії з невеликим статутним капіталом, спеціальні мікрофінансові установи [8]. Наявність мікрострахових компаній на ринку не обмежується лише важливою соціально-економічною функцією, а й зумовлена необхідністю підвищення конкуренції [9-10]. Такі страховики можуть бути мобільними, ефективно працювати, а отже, потребують підтримки при створенні, заохочення і, зокрема, зниження вимог до розмірів їхнього статутного капіталу на початку діяльності. Це можна розглядати як зменшення бар’єру входження на страховий ринок...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Шірінян Лада
к.е.н., доцент, докторант ДННУ «Академія фінансового управління»
|
