ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ У СВІТІ
У статті наведена історія розвитку електронної торгівлі на фондовому ринку у світі, здійснено аналіз основних систем біржової торгівлі та досліджено вплив інновацій на розвиток фондових бірж, в тому числі в Україні.
Постановка проблеми. Останні три десятиріччя характеризуються помітним розширенням фінансових ринків у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, а також їх появою чи відтворенням в країнах з перехідною економікою. В сучасних умовах особливим сегментом фінансового ринку є ринок цінних паперів. В даний час у розвинутих країнах ринки цінних паперів належать до числа найбільш динамічно зростаючих елементів фінансової сфери. Оборот на нових ринках цінних паперів зростає в багато разів швидше, ніж обсяг операцій на товарних ринках i на традиційних ринках комерційного та банківського кредиту. Цьому сприяє розвиток електронної біржової торгівлі, а також розширення доступу до мережі Інтернет. Дослідженню історії розвитку електронної комерції та торгових систем на фондові хрінках світу у своїх працях приділяли увагу такі зарубіжні та вітчизняні науковці, як: Х. Аллен, С. Коротких, А. Кузьменко, Р. Мамчиц, С. Мойсеєв, Дж. Панкадж, С. Пиріг, А. Товмасян, М. Хелмс та ін..
Мета статті. Охарактеризувати історію розвитку електронної торгівлі на фондових біржах та дослідити тенденції біржової торгівлі у світі та Україні.
Виклад основного матеріалу. Батьківщиною е-комерції прийнято вважати США та Великобританію [9, С. 213], де ще в 60-х роках з’явилися перші системи електронної комерції. Застосовувалися вони, переважно, транспортними компаніями для замовлення квитків, а також для обміну даними між різними службами при підготовці рейсів. Спочатку електронна комерція велася по мережах, що не входять в Інтернет. Для цього були створені стандарти електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange, EDI) і електронного переказу фінансових коштів (Electronic Funds Transfer, EFT) - набори правил електронного оформлення типових ділових документів: замовлень, накладних, митних декларацій, страхових форм, рахунків тощо. Недолік перших систем полягав в їх високій вартості і нестандартності програмних і апаратних компонентів. Значні початкові витрати на придбання устаткування і експлуатацію приватних мереж могли дозволити собі лише небагато банки і великі підприємства [2, 16].
У 60-х роках Конгрес США доручив американській Комісії з цінних паперів і бірж (Securities and Exchange Commission, SEC) провести спеціальне дослідження, в зв’язку з фактом незадовільного стану позабіржового ринку цінних паперів. У той час цей сектор відрізнявся низькою ліквідністю, однак, його прибутки були досить високі. В результаті проведеного дослідження стало ясно, що роздрібний ринок цінних паперів сильно роздроблений і, у зв’язку з відсутністю нормальної фінансової звітності, дуже туманний для потенційних інвесторів. Стала очевидною необхідність упорядкувати цей ринок, оскільки без грамотної об’єднуючою системи він нагадував не більше ніж хаос [7].
Національній асоціації торгівців цінними паперами (NASD) була доручена систематизація та автоматизація всього роздрібного ринку цінних паперів. І так вийшло, що лише галузь комп’ютерних технологій, що розвивалася в той час неймовірними темпами, була спроможна надати потрібну ступінь автоматизації ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Щербина Артем
аспірант кафедри фінансових ринків ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
|
