ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ІННОВАЦІЙ


В статті розкривається сутність і аналізується процес формування цілей дій із виробництва інновацій.

Постановка проблеми. Сьогодні інноваційна модель економічного зростання стала домінуючою в країнах, що демонструють динамічний розвиток. Але переконливого теоретичного осмислення процесу виробництва інновацій вченими не зроблено.

Водночас економічний простір наповнюється інноваціями дуже швидко. Їх виробництво забезпечується діями, з втілення новацій у результати діяльності, що генеруються цілями із забезпечення успіху та передачі інновацій в руки бізнесу. Пояснити природу цього явища традиційна економічна теорія не може. Залишається дискусійною навіть суть інновації. Що тоді вже говорити про непізнаність цілей дій із їх виробництва?

У статті ставиться задача частково компенсувати цей пробіл економічної теорії.

Аналіз публікацій. Термін «інновація» ввів у науковий обіг Й.Шумпетер. Ним він означив: (а) процес упровадження нових товарів, а не товар нового виду, з яким не знайомий споживач; (б) упровадження нового методу виробництва, а не метод виробництва, який раніше не використовувався; (в) створення нових ринків збуту, а не ринки збуту, на яких товар не було представлено; (г) доступ до нового джерела сировини або напівфабрикатів; (д) реорганізацію організаційної структури управління [1].

У сучасних наукових виданнях сутність інновації трактується по-різному. Ю.Бажал під інновацією розуміє новий продукт або послугу, спосіб їх виробництва, нововведення в організаційній, фінансовій, науково-дослідній та інших сферах, будь-яке удосконалення, що забезпечує економію витрат або створює умови для такої економії [2], О.Лапко - комплексний процес, що передбачає створення, розроблення, доведення до комерційного використання і розповсюдження нового технічного або якогось іншого рішення (новації), що задовольняє певну потребу [3], Р.Каренов - вклад в економіку коштів, що забезпечують зміну поколінь техніки й технології, а також нову техніку, технологію, промислове виробництво, які є результатом досягнень науково-технічного прогресу [4], Б.Райзберг - нововведення, що засновані на досягненнях науки й передового досвіду і використовуються в найрізноманітніших галузях і сферах діяльності [5], В.Новіков - нові дослідження й розроблення [6]. При цьому керівництво Осло інновацією називає «введення в споживання якого-небудь нового чи значно покращеного продукту (товару чи послуги) або процесу, нового метода маркетингу або нового організаційного метода в діловій практиці, організації робочих місць чи зовнішніх зв’язках» [7, с. 55], «Міжнародний стандарт з управління якістю ISO-9004» - остаточний результат інноваційної діяльності, що втілився у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності [8], а Закон України «Про інноваційну діяльність» - новостворені/застосовані і/або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і/або соціальної сфери [9].

З дискусії висвітлюються дві основні причини неоднозначного трактування інновації. Перша причина пов’язана з плутанням інновації й видозмін результатів діяльності, що здійснюються з метою продовження їх життєвого циклу, якими є зміни кольору, форми, зовнішнього виду, технічних параметрів тощо, а друга - з ототожненням інновації з нововведенням ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Іващенко Віктор
к.е.н., доцент, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org