НЕОБХІДНІСТЬ ПРОТИДІЇ ЛОБІЗМУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ


Метою статті є аналіз сучасного стану та перспектив розвитку взаємовідносин між лобістськими групами та органами державної влади в процесі розробки фіскальної політики. У статті проведено дослідження існуючих підходів, які пояснюють необхідність використання суспільного механізму розподілу ресурсів. Визначено причини протидії лобістам при розробці фіскальної політики.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. Фіскальна політика являє собою сукупність дій та заходів, які спрямовані на формування фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення соціальної справедливості та ефективності розподілу обмежених фінансових ресурсів. При розробці фіскальної політики органи державної влади змушені враховувати інтереси всіх учасників фінансових відносин. З одного боку, мовиться про необхідність фінансування суспільних товарів та забезпечення рівномірного розподілу доходів у суспільстві, а з іншого, потрібно врахувати інтереси платників податків. Проблему взаємодії різних контрагентів на ринку та зменшення трансакційних витрат вдалося вирішити в межах теорії ігор. Теорія ігор - математичний метод аналізу різних ситуацій, де успіх одного з учасників гри залежить від рішень інших учасників.

Напрям теорії ігор бере свої початки в роботах Ернста Цермело (1871 - 1953 рр.) та Еміля Бореля (1871-1956 рр.) «Деякі аспекти азартних ігор». Тим не менш результати були дещо обмеженими і подальший розвиток даний напрям знайшов у роботах Дж. Фон Нойманна (1903-1957 рр.), який у співавторстві із О. Моргенштерном (1902-1977 рр.) у 1944 році довів існування рівноваги поєднаних змішаних стратегій («Теорія ігор та економічна поведінка»).

Теорія ігор протягом довго часу розвивалася у двох напрямкях – кооперативному та некооперативному. Перший напрямок досліджував взаємодію різних суб’єктів, які мають можливість домовитись та скоординувати свої дії, що дозволяє знайти найефективніший спосіб вирішення спільної проблеми (взаємодія між профспілками та керівництвом підприємства з приводу визначення прийнятного рівня заробітної плати). Інший напрям - некооперативний, стосується взаємовідносин суб’єктів, які не мають змоги домовитись між собою (визначення ефективного та справедливого обсягу суспільних товарів, а також податкової ціни за них).

Найбільш відомим представником теорії ігор є Дж. Неш (1928-… рр.), який разом з іншими дослідниками даного напрямку (Дж. Харшані (1920-2000 рр.) та Р. Зелтеном (1930-… рр.)) у 1994 році отримав Нобелівську премію з економіки за новаторство в сфері аналізу рівноваги в межах теорії некооперативних ігор.

У 2005 році Нобелівську премію в галузі економіки було присуджено

Р.Ауману (1930-… рр.) та Т. Шеллінгу (1921-рр.) за внесок у розширення сучасного розуміння конфліктів та кооперації за допомогою теорії ігор. Підтвердженням ефективності досягнень даних вчених стала зокрема участь Р. Аумана в розробці стратегії США під час холодної війни з СРСР.

Дослідженням окремих аспектів провадження суспільних товарів займалися відомі іноземні вчені ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Сущенко Олександр
к.е.н., доцент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org