Проблеми інвестування страхових резервів на ринку цінних паперів
Інвестиційні процеси в Україні стають важливим фактором економічного зростання та узагальненим показником соціально-економічного розвитку. Особливість інвестиційної діяльності в нашій країні полягає в тому, що вона відбувається на фоні спаду виробництва та зростання дефіциту фінансових ресурсів. Разом із тим за аналізом оціночних факторів, а саме: політико-економічних умов, умов інвестування, податків і тарифів, засобів транспорту та комунікацій, робочої сили та джерел енергопостачання Україну можна віднести до категорії країн із середнім рівнем розвитку. Вона має потужний промислово розвинений виробничий потенціал, вигідне географічне розташування, розвинену інфраструктуру, задовільне соціально-економічне середовище. Україна за рівнем економічного потенціалу входить до перших п’яти країн Європи, але за ефективністю використання цього потенціалу перебуває у другій сотні країн світу, що свідчить про невміле використання її потенційних можливостей економічного розвитку.
В інвестиційному секторі України накопичилось чимало нерозв’язаних проблем, які стримують розвиток економіки та гальмують науково-технічний прогрес. Головні з них: необхідність збільшення кількості залучень як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, розширення обсягів і пошук нових джерел інвестування. Залученню іноземних інвестицій заважають часті зміни у законодавстві, відсутність гарантій для іноземних інвесторів, недостатня кількість ліквідних об’єктів, високі ставки податків, повільна приватизація державних об’єктів. Хоча вже зроблено важливий крок до заохочення іноземних інвесторів – перехід до спрощеної системи бухгалтерського обліку згідно з міжнародними стандартами – слід було б врахувати закордонний досвід консолідованої звітності, яка застосовується в більшості європейських країн [1, С.71].
Щодо страховика, то інвестиційна діяльність його в розвинених країнах досить часто формує позитивний фінансовий результат.
На Заході страхові компанії – одні з найефективніших інвесторів. Деякі економісти навіть розглядають їх як інституційних інвесторів, провідною функцією яких є залучення капіталу шляхом страхування, а надання страхових послуг стає другорядною функцією. Інколи страховики мають збитки від основної діяльності і покривають їх за рахунок прибутків від інвестиційних операцій.
Інвестиційна діяльність як страхової компанії, так і будь-якого господарюючого суб’єкта характеризує обґрунтування і реалізацію найбільш ефективних форм вкладення капіталу, направлених на розширення економічного потенціалу. Економічний розвиток страхової компанії та її інвестиційна активність – взаємопов’язані процеси. Тому кожен страховик повинен постійно приділяти увагу своїй інвестиційній діяльності.
Інвестиційна діяльність страхової компанії – головна форма реалізації її економічної стратегії. Практично всі завдання економічного розвитку потребують розширення обсягу або оновлення складу його операційних активів, що стає можливим завдяки інвестиційній діяльності.
Інвестиційну діяльність страховика на ринку цінних паперів можна розглядати з двох позицій: перша позиція – це формування страхових резервів з метою забезпечення страховиком майбутніх виплат страхового відшкодування (страхових сум); друга позиція – це використання вільних резервів, вкладення їх у фінансові інструменти інших суб’єктів господарювання або інше використання (рис. 1).
Стаття 30 Закону України «Про страхування» констатує, що страховик для забезпечення платоспроможності повинен виконати такі умови, як ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Ромащенко Олексій
магістр з фінансового менеджменту, КНЕУ
|
