Інтелектуальна власність у глобальній парадигмі економічного розвитку
Досліджуються актуальні проблеми інтелектуальної власності в глобальних умовах економічного розвитку. Здійснено ідентифікацію інтелектуальної власності в інституціональному середовищі інноваційної економіки. Показано передумови і особливості інтернаціоналізації і глобалізації інтелектуальних ресурсів у контексті становлення глобальних ринків інтелектуальної праці, прав і продуктів інтелектуальної власності та проблем їх регулювання. Розкрито ключові риси трансформації людського капіталу в інтелектуальний. Окреслено контури становлення інтелектуальної економіки та менеджменту інтелектуальної власності.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з науковими чи практичними завданнями.
У сучасній парадигмі розвитку мікро- та макроконкуренто-спроможність і соціально-економічний прогрес базуються на генерації, постійному накопиченню та раціональному використанні знань, інтелектуальних ресурсів і технологій. Якщо у кінці ХХ ст. економічне зростання на ⅓ обумовлювалось науково-технологічною складовою, то у ХХІ ст. вже на ⅔. За оцінками Світового банку, інтелектуальний капітал в сучасній економіці на 60% формує національне багатство країн, а у Японії, Німеччині, США, Південній Кореї та деяких інших – на 80%. Будучи одним із базових інститутів економік інноваційного типу інтелектуальна власність стає безальтернативною, фундаментальною платформою для розвитку людського капіталу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проблематика інтелектуальної власності у контексті становлення економіки знань та інноваційного розвитку знаходиться в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних дослідників, зокрема, Л.Антонюк, В.Базилевича, П.Друкера, К.Ерроу, В.Ільїна, І.Литвинчука, Д.Лук’яненка, А.Мазаракі, О.Москаленко, А.Поручника, К.Прахалада, Р.Солоу, Я.Столярчук, Я.Тинбергена, Дж.Хікса, Є.Ходаківського, В.Якобчука, Ю.Яковця та інших. Разом із тим, проблеми глобальної інтелектуалізації, ефективного міжнародного регулювання прав у сфері інтелектуальної власності тощо вкрай актуалізуються у економічних, соціальних та правових дослідженнях.
Людський (інтелектуальний) капітал на сьогодні залишається в Україні найбільш недооціненим активом. У широкому контексті попри багаторічні декларації «інноваційності» розвитку додана вартість виробляється, а експорт формується за допомогою матеріально-сировинної, а не інтелектуальної складової. Більше того успішні бізнеси базуються на підприємницькій здатності приватизувати або регулювати насамперед енергетичні потоки та пов’язані з ними галузі економіки. У вузькому контексті не вирішеними ні законодавчо, ні практично залишаються проблеми не тільки належного захисту та комерціалізації, але й оформлення та оцінки інтелектуальної власності, її відображення у фінансовій звітності підприємств та організацій, а загалом – у національному багатстві України...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: глобальна інтелектуалізація, інтелектуальний ресурс, інтелектуальна власність, глобальний ринок інтелектуальної праці, людський капітал, інтелектуальний капітал, інтелектуальна економіка. |
МАКРОЕКОНОМІКА
Лук’яненко Ольга
к.е.н., доцент.
Лук`яненко Любов
к.е.н., доцент, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
