УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ БАНКУ У НЕСТАБІЛЬНОМУ КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
У статті досліджується актуальна проблема становлення ефективного управління бізнес-процесами у фінансових корпораціях. Розкрито його сутність та позиціонування у системи менеджменту «корпоративна стратегія – бізнес-моделі – бізнес-процеси». На прикладі інноваційних проектів АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» проаналізовано ключові переваги та обмеження оптимізації бізнес-процесів у контексті їхньої взаємодії з розвитком технічної та соціальної архітектури. Окрема увага приділена бізнес-процесам фінансових корпорацій та особливостям управління ними у глобальному динамічному середовищі, що набуває перманентних ознак невизначеності і турбулентності.
Вступ. У еволюціонізуючих управлінських доктринах (індустріальна, бюрократична, інформаційна, інноваційна) з середини ХХ ст. найбільшого поширення у теорії і практиці корпоративного менеджменту набув поряд з системним і ситуаційним – процесний підхід. У зарубіжній теорії і практиці менеджменту бізнес-процесів приділяється значна увага, що відображено в працях Р. Гріффіна, П.Кіна, Е.Кнап, М.С.Кришнана, Г. Мінцберга, Дж.Ніколаса, М. Пастея, К.К.Прахалада, Л. Томаса, Р.Тревіса, С. Фінкельштейна, Х. Чарльза.
Разом із тим, з ряду об’єктивних причин вітчизняні дослідники до останнього часу приділяли цим проблемам недостатньо уваги, що, на наш погляд, обумовлено вадами не тільки української економічної науки, але й бізнес-практики, оскільки майже не було достовірної фактологічної бази для емпіричного аналізу. Крім того, з суб’єктивної точки зору системна ідентифікація та постійна оптимізація бізнес-процесів у професійно-експертному середовищі вважається складним і не досить привабливим напрямом діяльності топ-менеджменту. Оскільки така діяльність має апріорі інноваційний характер, навіть зацікавлений і належно вповноважений топ-менеджер вимушений долати типові організаційні перепони – обмеженість ресурсів, нерозуміння працівниками необхідності змін, їхню низьку мотивацію, а також зовнішній, в тому числі політичний спротив [11, с.193]. Потребується нейтралізувати організаційні «антитіла» [9, с.19], для чого вище керівництво має сформувати відповідну інноваційну культуру.
Метою статті є узагальнення підходів до управління бізнес-процесами та оцінка переваг та ризиків їх запровадження в практичній діяльності банків.
Виклад основного матеріалу.
У теорії і практиці менеджменту кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. ствердився методологічний пріоритет стратегічного управління [7, 8, 15, 20], система якого у найбільш загальному вигляді включає орієнтовану на місію оптимізації організаційної структури з адекватною культурою, корпоративні бізнес- та функціональні стратегії, бізнес-моделі, стратегічне планування та планування бізнес-процесів. При цьому універсальні і специфічні практичні процедури та інструменти реалізації плану дій потребують чіткої документальної формалізації, що не виключає їх легкості для сприйняття гнучкості та реальності у процесі виконання у ресурсному, часовому та функціональному й мотиваційному розрізах...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: корпоративна стратегія, бізнес-модель, бізнес-процес, технічна архітектура, соціальна архітектура, організаційна культура, турбулентність, інноваційний менеджмент. |
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Юшко Ігор
Голова правління ПАТ «СБЕРБАНК»
|
