Фінансування інновацій Транснаціональними корпораціями


Впровадження інновацій є рушійною силою не тільки науково-технологічного прогресу, а і в цілому глобального економічного розвитку світової економіки. Переоцінити актуальність та значимість інновацій майже не можливо. Створення інноваційного продукту є основним стимулом для ТНК направленим на отримання надприбутків.

Однією з основ підвищення конкурентоспроможності національних економік є здатність корпоративного капіталу інтегруватися у світову економіку шляхом розширення міжнародної інвестиційної діяльності. На сучасному етапі розвитку світової економіки інноваційний розвиток став пріоритетним напрямком економічної політики багатьох країн світу.

В умовах глобалізації транснаціональні фінансово-промислові і холдингові групи, інші ТНК є основою розвитку світової економіки, а також сферою впровадження основного об’єму інноваційних технологій. Великі фінансово-промислові і холдингові групи володіють значними ресурсами і спроможні фінансувати масштабні НДДКР, а також впровадження інноваційних технологій. Більше того, вони просто приречені на інноваційну діяльність, інакше їх конкурентоспроможність з часом зменшиться внаслідок використання підконтрольними промисловими й іншими компаніями застарілих технологій і випуску продукції, на яку попит падатиме через низькі характеристики, що не відповідають сучасним вимогам.

Дослідження

Фінансовий глобалізм - це є процес, що прямо пов'язаний з інтернаціоналізацією національних фінансових систем країн світу й розвитком економічних відносин через експансію транснаціональних корпорацій. Такий рух капіталу перетворюється у важливий компонент механізму глобального економічного циклу.

Циклічна форма руху капіталу в цьому процесі капіталістичного відтворення зокрема значної модифікації, що в свою чергу зумовило розширення інвестиційно-кредитної діяльності ТНК. Такі процеси стали передумовою створення єдиного планетарного фінансового ринку та подальшої інтеграції до нього національних фінансових систем країн світу.

Запровадження інноваційних проектів є довготривалим процесом і потребує значного обсягу капіталу. Скорочення часу на розробку та запровадження інноваційного продукту прямо пропорційно витратам, що їх необхідно понести в результаті інновації.

Фінансування, як складова здійснення інноваційної діяльності корпораціями, тісно пов’язане з основними стадіями інноваційного процесу. На початковій стадії корпорації прагнуть уникнути власних витрат і максимально використати кошти державних програм. На стадії запуску проекту фінансування здійснюється переважно за рахунок коштів венчурних фондів. На стадіях росту та експансії джерелами фінансування стають позики і кошти, залучені на фондовому ринку.

При розкритті терміну «інновація» слід зазначити, що серед вчених є декілька визначень цього явища. У вченому світі є декілька підходів до трактування цього терміну, окремі з них визначають наукову проблему відсутності загально визначеного вчення цієї категорії.

Першим термін «інновація» запровадив австрійський економіст Йозеф Шумпетер. Свої погляди від виклав у працях «Теорія економічного розвитку» (1911 р.), «Економічні цикли» (1939 р.), «Капіталізм і демократія» (1942р.). Й. Шумпетер, як вчений, був яскравим представником інституціональної теорії, який був першим, хто здійснив спробу сформувати цілісне уявлення про механізм функціонування і розвитку ринкової економіки. Рушійною силою, що здійснюють «нові виробничі комбінації» Шумпетер вважав підприємців, до яких він відносив не всіх господарників, а лише особливо ініціативних, готових до ризику і новаторства.

З новаторською діяльністю Шумпетер пов’язує і циклічний характер розвитку економіки. Він намагається знайти залежність між трьома темпами циклів – довгими, середніми і короткими і вважає, що вони безпосередньо пов’язані із впровадженням у виробництво інновацій. Дослідник доводить, що якби не було інновацій, то не було б і циклів. Нововведення (інновації) можуть здійснюватися лише стрибкоподібно, оскільки вони мають різну віддачу від інвестицій в НТП. Це і є причиною циклічності.

Кожне нововведення, яке приносить підприємцю-новатору прибуток, закономірно викликає бажання нових інновацій, що приводить до стрімкого піднесення виробництва. Але як тільки віддача від інновацій закінчується і прибутки падають період процвітання закінчується і починається економічний застій, який продовжується аж поки не знайдуться нові «сміливці-новатори», які будуть впроваджувати чергові нововведення у виробництво. Таким чином, від циклу до циклу капіталізм розвивається в напрямку зростання концентрації та виникнення монополій. На його руїнах виникає нова система цінностей, нова цивілізація, нова культура і характер мислення, новий капіталізм - корпоративний (монополістичний), в умовах якого новаторська поведінка підприємця-індивідуаліста наштовхується на колективну організацію бізнесу і значне посилення державного втручання в економіку...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  інноваційна політика, ТНК, транснаціоналізація, інновація, глобалізація, фінансовий глобалізм, джерела фінансування.

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Вакуленко Євгенія
здобувач Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org