НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ ДЛЯ БАНКІВ


У статті досліджено поняття страхування кредитних ризиків, запропоноване різними авторами, та його необхідність у діяльності банків. Автором узагальнено визначення поняття страхування кредитних ризиків. Проаналізовано складові страхування кредитних ризиків окремо по страхуванню кредитів та страхуванню відповідальності позичальника за непогашення позичених коштів.

Постановка проблеми. Банківській діяльності залежно від виду здійснюваних операцій завжди притаманні різноманітні фінансові ризики: кредитні, інвестиційні, валютні, депозитні тощо. У сучасних умовах ринкових відносин важливим завданням є забезпечення стабільності та ефективності діяльності банків, створення дієвої системи їх захисту від впливу можливих негативних факторів.

Незадовільний фінансовий стан комерційних банків створює потенційну загрозу економічній безпеці держави. Це обумовлює об’єктивну необхідність вивчення та аналізу кредитного ризику, для того щоб банки могли надавати як короткострокові, так і довгострокові кредити, а гарантом їх діяльності могли виступати страхові компанії-партнери.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Окремі напрями проблематики дослідження знайшли відображення у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема: Ванца О.В. Гарської Т.П., Каракулової I.C., Кондрата І.Ю., Черкасової О.В., Шандри Я.Р. та інших. Ученими досліджувалися теоретико-методологічні аспекти та практика страхування кредитних ризиків банків. Водночас питання сутності кредитного ризику та складових страхування кредитних ризиків у колі наукових інтересів українських дослідників майже не перебували.

Формулювання цілей статті. Ціль статті полягає у конкретизації сутності страхування кредитного ризику, а також у здійсненні порівняльної характеристики складових страхування кредитних ризиків окремо по страхуванню кредитів та страхуванню відповідальності позичальника за непогашення позичених коштів.

Виклад основного матеріалу дослідження. У силу специфіки своєї діяльності банки як фінансово-кредитні установи займаються наданням кредитів фізичним та юридичним особам, відкривають депозитні рахунки, здійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів, валютні операції, операції з цінними паперами тощо. Враховуючи те, що вище зазначені операції банки проводять із залученими коштами, надійність здійснення таких операцій повинна бути на достатньо високому рівні. Тобто, потрібна гарантія ведення банківської діяльності для мінімізації ризиків.

З одного боку, банки створюють резерви під кредитні ризики з метою підвищення надійності своїх зобов’язань. З іншого боку, формування таких резервів не завжди приносить необхідний результат. Використання методу управління кредитними ризиками «створення резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» полягає в акумуляції частини коштів, які надалі використовуються для компенсації неповернених кредитів. Таким чином, резерв під кредитні ризики виступає захистом вкладників, кредиторів та акціонерів банку, а також резерви підвищують надійність і стабільність банківської системи в цілому [1].

У сучасних реаліях економіки, банки змушені звертатись до колекторських компаній для роботи з проблемною заборгованістю. Більше того, банки по можливості створюють внутрішні колекторські підрозділи. В Україні поки що немає закону «Про колекторську діяльність», тому діяльність колекторів регламентується Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Кримінальним Кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами. Але незважаючи на наявність колекторів, виникає об’єктивна необхідність залучення гаранта успішності банківської діяльності ззовні. Таким гарантом виступають страхові компанії, а банк є їх агентом. Інакше кажучи, у взаємодії «страхова компанія - банк» банк надає клієнту кредитний договір, а страхова компанія – договір страхування. У даній взаємодії має місце страхування відповідальності позичальника, а також страхування майна, що є об’єктом застави. Це надає можливість банкам уникнути вірогідних кредитних ризиків там, де формування резервів може бути неефективним. Тобто, якщо заборгованість клієнта визнається безнадійною і фактично відсутні шанси її повернути, має місце страховий захист. Страхова компанія як гарант повертає банку заборговані позичальником кошти. Це уможливлює ведення стабільної діяльності банку, за якої останні мають високий рівень ліквідності і здатні вчасно повертати депозити вкладникам та проводити розрахунки...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  кредит, банки, страхові компанії, кредитор, позичальник, кредитний ризик, страхування кредитів, страхування відповідальності позичальника за непогашення позичених коштів.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Полєжаєва Світлана
магістр ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org