СУЧАСНІ МОДЕЛІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ


Стаття присвячена дослідженню сучасних механізмів реалізації стратегій корпоративної соціальної відповідальності транснаціональними корпораціями. Показано необхідність узгодження відповідальних ініціатив з стратегіями розвитку компаній для знаходження найбільш перспективних для розвитку бізнесу сфер корпоративної соціальної відповідальності. На основі узагальнення досвіду відповідальних практик ТНК доведено доцільність використання концепції створення спільної цінності компаніями на вітчизняному ринку.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасному світі спостерігається посилення тиску з боку громадськості на ТНК у вирішенні ключових соціальних проблем. Переважна частина підрозділів ТНК знаходиться в країнах, що розвиваються (більшість з 55 тис. ТНК, що діють в світі, та 500 тис. їх відділень)1, а доступ ТНК до значних фінансових, капітальних та людських ресурсів обмежує можливості урядів цих країн здійснювати їх регулювання на своїй території. В умовах гострої конкуренції за іноземні інвестиції уряди приймаючих країн часто і не зацікавлені у здійсненні такого регулювання. З іншої сторони, саме ТНК, оперуючи колосальними фінансовими потоками (37 з 100 найбільших економік світу (за рівнем ВВП/доходу) - транснаціональні корпорації)2, мають можливості для вирішення тих чи інших соціальних проблем. Саме тому актуальним для провідних ТНК світу є побудова адекватної системи менеджменту відповідальними практиками, що забезпечить перетворення корпоративної соціальної відповідальності у невід'ємну складову філософії ведення бізнесу компаній.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню моделей корпоративної відповідальності бізнесу присвячені праці численних зарубіжних та вітчизняних дослідників, серед яких К. Вебер [22], Д. Грейсон [9], Дж. Елкінгтон [7], Дж. Емерсон [4], Р.М. Кантер [11], А.М. Колот [2], М.Р. Крамер [16,17,18, 19], А. Крейн

[6], Дж. Маккей [13], Д. Меттен [6],

Л.П. Петрашко [1], М.Е. Портер

[16,17,18,19], К.К. Прахалад [20], А.

Савітц [22], С. Харт [10], А. Ходгес

[9], Д. Шверін [23] та ін.

На основі узагальнення досвіду відповідальних практик ТНК актуальним є пошук адекватної моделі розвитку КСВ компаній на вітчизняному ринку.

Цілі статті. Основною ціллю статті є дослідження особливостей використання сучасних концепцій корпоративної соціальної відповідальності провідними транснаціональними корпораціями світу та окреслення шляхів розвитку відповідальних ініціатив вітчизняними компаніями.

Виклад основного матеріалу дослідження. Провідні транснаціональні корпорації світу, знаходячись під пильною увагою міжурядових та громадських організацій, соціально відповідальних інвесторів та засобів масової інформації, вже не можуть собі дозволити обмежуватися окремими безсистемними відповідальними ініціативами. Ключового значення для ТНК світу набуває знаходження балансу між корпоративною соціальною відповідальністю та бізнес-інтересами компанії. У зв'язку з цим численні зарубіжні та вітчизняні дослідники описують різноманітні моделі КСВ в сучасному бізнес-середовищі.

У монографії «Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку» за редакцією А. М. Колота [2] соціальна відповідальність досліджується як феномен, що має бага-тосуб'єктну природу і у центрі якого перебуває людина як первинний носій соціально відповідальної поведінки. Тому дослідження теоретико-методо

логічних засад та практики розвитку соціально відповідальної діяльності розпочинається з базового рівня, яким є соціальна відповідальність людини. Автори монографії впевнені, що соціальна відповідальність є елементом суспільного буття, вона має безпосередньо суспільний характер та виникає разом з зародженням людського суспільства. Зв'язки та відносини між членами суспільства є об'єктивним підґрунтям взаємозалежності людей і потребують соціально відповідальної поведінки, яка має наступні складові: відповідальний сім'янин, працівник, громадянин, учасник соціальних груп, споживач та житель планети Земля [2, с. 18-21]. Крізь призму окремо взятого індивідуума колектив авторів розглядає соціальну відповідальність держави; різноманітні складові соціальної відповідальності (трудовий аспект, екологічний напрям); соціальну відповідальність в різних сферах в т.ч. у сфері інноваційної діяльності, у сфері вищої освіти. Важко не погодитися з думками авторів щодо впливу на активність державних та приватних установ у здійсненні відповідальних практик рівня суспільної свідомості в цих питаннях. Саме тому один з завершальних розділів монографії присвячений формуванню ідеології та культури соціальної відповідальності в Україні.

Зв'язок між суспільно-економічним укладом відповідних країн та моделлю корпоративної соціальної відповідальності авторам вдалося прослідкувати на прикладі аналізу американської моделі КСВ, яка була історично першою; європейської (континентальної) моделі, яка є більш формалізованою; британської та канадської, які інтегрують в собі особливості двох попередніх моделей та японської моделі, що підтримується культурними традиціями [2, с. 64-68]. Петрашко Л.П. у монографії «Корпоративна відповідальність: крос-куль-турні моделі та бізнес-практики» [1] окрім стандартного аналізу впливу моделей корпоративного управління (аутсайдерська та інсайдерська модель) на особливості корпоративної соціальної відповідальності в країнах світу досліджує корпоративнцу соціальну відповідальність в США, Канаді, країнах Латинської Америки, Китаї, Індії, Японії, Австралії, країнах ЄС і т.д. Це дозволило автору навести дещо іншу класифікацію типових крос-культурних моделей корпоративної відповідальності: пів-нічноєвропейська, американська, європейська (континентальна), азійська, японська, російська.

Ґрунтовний аналіз теорії стейкхол-дерів, концепції «корпоративного громадянства», а також концепції корпоративної стійкості, проведений в монографії, дозволив окреслити теоретичні засади сучасного етапу розвитку корпоративної соціальної відповідальності ТНК. Так, концепція «корпоративного громадянства» вбудована в стратегію корпоративної соціальної відповідальності провідних ТНК світу, в т. ч. компанії BMW, модель «корпоративного громадянства» якої включає як волонтерські ініціативи, так і підтримку фундацій, співпрацю з університетами (рис. 1).

В цьому зв'язку слід також звернути увагу на модель Створення Спільної Цінності (від англ. - Creating Shared Value), запропоновану М. Портером

та М. Крамером в статті «Стратегія та суспільство: зв'язок між конкурентною перевагою та корпоративною соціальною відповідальністю», опублікованій в журналі Harvard Business Review в 2006 р. [18]. Більш детально на численних прикладах відповідальних ініціатив транснаціональних корпорацій автори описують дану модель в статті «Створення спільної цінності», опублікованій в журналі Harvard Business Review в 2011 р. [16]. Ключовою ідеєю М. Портера та М. Крамера є взаємозалежність корпорацій та суспільства: «У випадку, якщо бізнес або суспільство будуть проводити політику захисту власних інтересів за рахунок інтересів інших, вони опиняться на небезпечному шлях.» [18, c. 81] Автори визначають концепцію спільної цінності як політики та операційні практики, які посилюють конкурентоспроможність компанії, одночасно покращуючи економічні та соціальні умови спільнот, в яких вона діє [16, c. 63]. Компанія може обрати для себе три шляхи створення спільної цінності: переосмислення продуктів та ринків, перерозподіл продуктивності в ланцюгу створення цінності та розвиток місцевого кластеру. Характеристика та приклади використання цих підходів представлені в таблиці 1.

При цьому слід звернути увагу на те, що концепція створення спільної цінності піддається критиці багатьох провідних зарубіжних науковців. Так,

А. Крейн, Г. Палаццо, Л. Дж. Спенс та Д. Меттен вважають дану концепцію не новою, наївною з точки зору поступливості бізнесу та поверхневою у розумінні ролі корпорації в суспільстві [6]. Самі М. Портер та М. Крамер визнають той факт, що численні науковці зробили суттєвий внесок у дослідження даної проблематики: Д. Грейсон та А. Ходгес (2004), Дж. Емерсон (змішана цінність) (2005), С. Харт (спільна вигода) (2005), К. Прахалад (дно піраміди)

(2002) та інші. Так, Р.М. Кантер,

наприклад, на сторінках Harvard Business Review визначила категорію «соціальна інновація» як «процес використання компаніями суспільних потреб в якості можливостей для розвитку ідей та демонстрації бізнес-тех-нологій, пошуку та розвитку нових ринків та вирішення довгострокових проблем бізнесу» [11, с.123].

Проте, незважаючи на критику, обидві статті М. Портера та М. Кра-мера отримали відзнаку McKinsey 2006 та 2011 як кращі статті в HBR; «спільна цінність» була вбудована в офіційну стратегію корпоративної соціальної відповідальності Європейського Союзу. М. Портер разом з П. Хоукеном, П. Сенге, Р. Андерсоном, П. Полманом та Л. Скоттом визнаний піонером стійкості за результатами дослідження, проведеного компанією Weinreb Group [8]. Невідомо, що саме змусило численні транснаціональні корпорації прийняти цю ідею: здатність М. Портера описати практики корпоративної соціальної відповідальності в зручній для топ-менеджменту формі, або забезпечення концепцією створення спільних цінностей стратегічного розуміння ролі корпорації в суспільстві, або і те і інше. Вражаюча кількість ТНК є клієнтами заснованої М. Портером та М. Крамером консалтингової компанії FSG, яка надає послуги з розробки стратегії, оцінки, імплементації та дослідження і співпрацює не тільки з компаніями, а й фундаціями, неприбутковими організаціями, урядами країн світу.

Для сприяння використанню стратегій спільної цінності М. Портер навіть заснував Ініціативу з створення спільної цінності, яка об'єднує численні впливові інноваційні глобальні організації: раду лідерів (Arauco, HP, Intel, IHG, Verizon, Nestle, the Rockefeller Foundation, Mercy Corps, Chevron, PATH); регіональних партнерів (Ініціатива створення спільної цінності в Індії, Проект створення спільної цінності); партнерів (CJ Group, Coca-Cola, Deloitte, IDB, IFC, Lilly, Medtronic, Western Union); учасників (Hess Corporation, Land O'Lakes International Development, Lumina Foundation та ін.); партнерів з досліджень (BD Medical Technology, Gold Fields, Novartis, Pearson, Royal

Dutch Shell, SAP та ін.) [3].

Безперечно одним з найяскравіших прикладів використання ідей М. Пор-тера та М. Крамера транснаціональним бізнесом є стратегія створення спільної цінності компанії Nestle, глобального лідера в галузі харчування та здорового способу життя. Компанія була однією з перших, хто почав співпрацювати з FSG. Ця співпраця призвела до публікації звіту з створення спільних цінностей в Латинській Америці у 2006 р. та глобальних звітів з створення спільних цінностей, починаючи з 2008 р. Опис відповідальних ініціатив компанії починається з титульної сторінки звіту. Так, на титулі звіту Nestle в суспільстві 2013 р. [14] зображена Грейс Вамбуї Ваньйекі зі своєю донькою. Пані Ваньйекі вже 24 роки працює на кавовій фермі в Кенії. Вона є членом кавового кооперативу, створеного за планом Nescafe, а також фермером-промоутером програми підтримки жінок-фермерів, яка передбачає участь в тренінг-сесіях на її власній фермі. Компанія Nestle активно заохочує жінок, які займаються вирощуванням кавових зерен в Кенії займати лідерські позиції в фермерських кооперативах для забезпечення гендерної рівності, а також освіти для жінок та дівчат.

Фотографія Рамона Малє Калько з Іспанії прикрашає обкладинку звіту з створення спільних цінностей компанії 2014 р. [15]. Він - технічний експерт пакувальної лінії фабрики NescaM Dolce Gusto в м. Шверін (Німеччина), який був прийнятий

на роботу в рамках програми Nestle needs YOUth. Ініціатива найняти 10000 молодих людей по всій Європі, 10000 стажерів віком до 30 років була запроваджена для залучення талановитої молоді до розвитку та росту бізнесу компанії. Стратегія створення спільної цінності передбачає дотримання корпоративних бізнес-принципів компанії, законів, кодексу ділової етики та базується на філософії сталого розвитку (рис. 2). Компанія використовує специфічні управлінські інструменти для полегшення процесу ССЦ: інструмент управління стратегічним портфо-ліо дозволяє визначати досягнення брендами компанії фінансових та харчових цілей; процес капітальних витрат, який включає соціальні індикатори, модель розвитку сільської місцевості, яка включає інформацію про потреби фермерів та фермерських господарств, які спеціалізуються на какао, каві та молочних продуктах.

Для розуміння ключових викликів для бізнесу, забезпечення потужного підґрунтя для рішень з реалізації стратегії створення спільних цінностей, гарантування відповідності звітності компанії потребам стейкхолде-рів в інформації, а також вимогам GRI G4 до суттєвості компанія співпрацює с партнерами (включаючи FSG) для розробки матриці суттєвості (рис. 3), яка дозволяє прослідкувати зв'язок між економічними, соціальними та екологічними викликами, які є найбільш важливими для стейкхолдерів, з їх можливим впливом на репутацію, операційну та фінансову діяльність Nestle.

Матриця суттєвості 2014 дозволяє говорити про підвищену увагу як акціонерів, так і керівництва компанії до таких викликів як надлишкове та недостатнє харчування і контроль за використанням води. Вона також демонструє стурбованість акціонерів зміною клімату та увагу до природного капіталу та прав людини. Керівництво компанії ж поряд з цими питаннями фокусує свою увагу на проблемі харчових відходів та захисті тварин. Відповідальні практики компанії співвідносяться з найсуттєвішими викликами в матриці. В таблиці 2 представлені основні зобов'язання Nestle з створення спільних цінностей, виконання яких може бути продемонстровано численними соціальними ініціативами в різних країнах світу, в тому числі в Україні. Реалізація стратегії створення спільних цінностей Nestle на вітчизняному ринку може бути репрезентована такими проектами компанії як «Абетка харчування» (навчальний курс для учнів 1-4 класів, який став складовою курсу «Основи здоров'я» для середніх шкіл); «Господар» (програма розвитку вітчизняних постачальників з метою досягнення ними того рівня розвитку виробництва, який міг би забезпечити відповідність сировини та умов її виготовлення стандар

там Nestle); «Дитяча легка атлетика IAAF» (поширення інформації про здоровий спосіб життя шляхом залучення до легкої атлетики якомога більшої кількості школярів); « Nestle Needs YOUth» (програма компанії з найму молодих фахівців до 30 р.); NQ та тренінги з корпоративної соціальної відповідальності для співробітників та ін.

Згідно з визначенням GRI до суттєвих або значущих аспектів належать «ті питання, які мають прямий або непрямий вплив на здатність організації створювати, заощаджувати або нищити економічну, соціальну цінність або цінність довкілля для себе, своїх стейкхолдерів та суспільства в цілому» [15, c. 38]. Очевидно, що найбільш суттєві виклики для компанії визначаються сферою її діяльності. Проте, при детальному аналізі звітів з КСВ провідних транснаціональних корпорацій світу з різних галузей економіки можна звернути увагу на спільність перешкод та проблем, з якими вони стикаються. Так, наприклад, на діяльність компанії BMW поряд з розвитком альтернативних технологій керування транспортними засобами та сервісів мобільності суттєвий вплив справляє зміна клімату, ефективне використання ресурсів та управління відходами, безпека продукції, бізнес-етика та ін. [5, c. 16]. Отже, дослідження глобальних матриць суттєвості ТНК дозволяє визначити ключові імперативи розвитку світового бізнесу.

Стратегією створення спільних цінностей зацікавилися не лише клієнти консалтингової компанії М. Портера та М. Крамера (табл. 3), а й ряд інших відомих компаній з різних секторів економіки. Так, Adidas в партнерстві з мікрофінансовою організацією Нобелівського лауреата Мохаммада Юнуса Grameen Bank виробляє взуття низької вартості для бідного населення Бангладешу. BMW Guggenheim Lab - це мобільна лабораторія, яка відвідає дев'ять міст за шість років. Під керівництвом мультинаціональних, міждисциплінарних команд талановитих людей в галузі урбаністики, архітектури, дизайну, науки, технології, освіти та сталого розвитку лабораторія буде досліджувати проблеми сучасного міського життя шляхом спеціальних програм та публічного дискурсу. Метою даного проекту є пошук нових ідей для створення інноваційних рішень для міського життя. Heinz запровадила програму з покращення харчування для боротьби з анемією та нестачею

вітамінів і мінералів у немовлят та дітей в країнах, що розвиваються. Більше п'яти мільйонів дітей в 15 країнах, що розвиваються, отримали саше з порошком, збагаченим вітамінами та мінералами, який був схвалений ЮНІСЕФ та Всесвітньою організацією охорони здоров'я та визнаний недорогим лікуванням нестачі заліза [12].

Яскравим прикладом об'єднання ТНК для реалізації спільної відповідальної ініціативи є Solar Impulse, проект з організації польотів на літаках, які функціонують лише за рахунок сонячної енергії. Бертрану Пікарду та Андре Боршбергу, пілотам, які вже здійснили подорож по Америці на літаку на сонячних батареях Si1 та відважилися на нав-кругосвітню подорож на Si2, вдалося залучити до співпраці численні ТНК, серед яких: Solvay, Omega, Schindler, ABB, Bayer, Google, MoDtHennessy, McKinsey&Company, Nestle, Semper, Toyota, Siemens та ін. [24]. Так, компанія Solvay забезпечує проведення досліджень з інноваційними матеріалами і технічними рішеннями та їх поведінкою в екстремальних умовах (розробка та дослідження спеціального пластику, який використовується замість металу, виробництво полімерів і т.д.). Omega володіє багаторічним досвідом розробок технологій гібридного двигуна, які знайшли своє використання в літаках Si 1 та Si 2. NestleResearch фокусується на розробці спеціального збалансованого харчування для пілотів. Слід звернути увагу також на той факт, що приймаючим містом-партнером в рамках проекту Solar Impulse є Масдар, місто в ОАЕ, яке майже повністю забезпечується сонячною енергією.

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК (ДОСЛІДЖЕНЬ) У ДАНОМУ НАПРЯМІ.

Слід зауважити, що протягом останнього десятиліття менеджменту успішних ТНК світу вдалося поєднати численні концепції КСВ для реалізації стратегій сталого розвитку. Приклади ініціатив компаній з створення спільної цінності свідчать про успіхи в перетворенні соціальних проблем у можливості для бізнесу. На нашу думку, зарубіжний досвід відповідальних практик є вельми корисним для менеджменту вітчизняних компаній, оскільки дозволяє зрозуміти, що ініціативи КСВ - не просто благодійні проекти, а потужний поштовх для розвитку компанії.

Щодо перспектив подальших досліджень в даному напрямку, то більш ґрунтовного вивчення потребують питання механізмів реалізації сучасних стратегій КСВ компаніями на вітчизняному ринку.

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  корпоративна соціальна відповідальність, корпоративне громадянство, створення спільної цінності, стійкий розвиток, відповідальна ініціатива, нефінансова звітність, мультинаціональна корпорація, конкурентоспроможність.

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Панченко Євген
д.е.н., професор

Петрашко Людмила
д.е.н., професор

Кір’якова Марина
к.е.н., доцент кафедри міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org