ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ DUPONT ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА


У статті розглянуто проблему аналізу ступеню ефективності та при¬бутковості господарської діяльності підприємства в рамках його фінансової стратегії. За мету дослідження поставлено визначення ролі факторного аналізу DuPont в системі фінансової стратегії підприємства. Розглянуто проблему взаємозв'язку фінансової та загальної ринкової стратегії підприєм¬ства, систематизовано погляди дослідників на фактори впливу на ключові фінансові показники господарської діяльності підприємства. На базі фак¬торного аналізу DuPont надано практичні рекомендації щодо покращення стану фінансової та загальної ринкової стратегії підприємств пивоварної галузі України.

Постановка проблеми. В скрутних умовах фінансово-економічної кризи підприємства вимушені проводити роботу з посилення ефективності гос¬подарської діяльності та підвищення своєї прибутковості. На ці циклічні явища накладається також процес посилення глобальної конкуренції, що змушує підприємства боротися за обмежені ресурси, в т.ч. за фінансові. Одним з основних джерел фінансових ресурсів є власний капітал; з метою залучення коштів акціонерів підпри¬ємство має демонструвати високий рівень інвестиційної привабливості. Існує необхідність у засобі вивчення

інвестиційної привабливості шляхом порівняння ефективності та прибутко¬вості господарської діяльності підпри-ємтсва, концентрації управлінського ресурсу на їх ключових драйверах. Факторний аналіз DuPont є дієвим інструментом аналізу факторів росту ефективності та прибутковості під¬приємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження в області використання факторного аналізу DuPont в системі фінансової стратегії підприємств здійснювали численні зарубіжні вчені: Ю. Брігхем, Дж. Пратт, К. Уолш, Р. Хіггінс, Д. Хьорст і інші, а також вітчизняні вчені: О. О. Терещенко, А. М. Поддєрьогін і інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Існує низка актуальних проблем у сфері даного дослідження, яка потребує подальшого осмислення та розв'я¬зання. Зокрема, необхідно поглибити розуміння взаємозв'язку між функці¬ональними стратегіями підприємства, базуючись на інструментах фінансо¬вого аналізу.

Мета статті. Метою досліджен¬ня є визначення ролі факторного аналізу DuPont в системі фінансової стратегії, вивчення функціоналу да¬ного інструменту в системі аналізу фінансової та загальної ринкової стратегії підприємства. Цей інстру¬мент дозволяє направляти аналіз гос-подарської діяльності в бік сильних і слабких сторін діяльності підприєм¬ства, базуючись на даних звітності фінансового обліку.

Виклад основного матеріалу. Факторний аналіз DuPont (DuPont Factor Analysis) є методом аналі¬зу драйверів зміни рентабельності власного капіталу підприємства, ви¬значення рівня ефективності та при¬бутковості господарської діяльності підприємства. Результуючим показни¬ком факторного аналізу DuPont є рі¬вень рентабельності власного капіталу (Return on Equity, ROE) акціонерів, що показує динаміку приросту акці¬онерної вартості [6].

Роберт Хіггінс [6] довів, що 82 великих американських корпорацій за 3-річний період продемонстрували кореляцію між зваженим середнім показником ROE і ринковою капі-талізацією. Це означає, що ROE є поширеним індикатором рівня інвес¬тиційної привабливості підприємства

[13].

Однією з переваг факторного аналі¬зу DuPont є можливість дезінтеграції ROE на низку факторів створення вартості для акціонерів, що відно¬сяться до різних сфер господарської діяльності підприємства, а саме:

• Маржа чистого прибутку (Profit Margin, PM) - як індикатор прибутковості діяльності підприєм¬ства;

• Оборотність активів (Asset Turnover, AT) - як індикатор ефек¬тивності використання активів під¬приємства;

• Фінансовий важіль (Equity Multiplier, EM) - як індикатор ефек¬тивності фінансової архітектури під¬приємства.

Формула факторного аналізу DuPont виглядає наступним чином:

Чистий Дохід

- ..... Активи

прибуток від реалізації

ROE =-х-х-

Дохід . Власний

Активи

від реалізаці капітал

Для різних галузей економіки є характерними різні ключові фактори впливу на ROE. Прикладом галузі з високою маржою чистого прибутку є модна індустрія, галузі з високою оборотністю активів - роздрібна тор¬гівля, галузі з високим фінансовим важелем - фінансовий сектор.

Важливою рисою інструменту факторного аналізу DuPont є його здатність відслідковувати різноманіт¬ні аспекти господарської діяльності підприємства. Підприємство може бути прибутковим, однак, неефек¬тивним, що виявляється в низькій якості управління активами. Рівень прибутковості, що підраховується під впливом принципів бухгалтерського обліку, відображає тільки результат від фактичних продажів. Тоді як рі¬вень оборотності активів дозволяє оці¬нити, наприклад, негативний ефект від надмірного накопичення на складі непроданої готової продукції, в якій іммобілізується частка оборотного капіталу.

Показнику ROE як виміру фі¬нансової результативності властива обмеженість в розрізі часу, ризику, вартості [8]:

1. Проблема часу. При побудові довготривалої позиції підприємства на ринку часто виникає потреба відмовитися від поточних грошових надходжень на користь майбутнього фінансового результату (наприклад, при запуску нового продукту). При об¬рахунку ROE після запуску продукту, значення коефіцієнту буде нижчим за очікуване. Часто ROE не відобра¬жає повний ефект довготривалих управлінських рішень через те, що обрахунок коефіцієнту здійснюється на річному базисі.

2. Проблема ризику. Показник ROE не відображає ризики, понесені підприємством в генерації прибутко¬вості власного капіталу.

3. Проблема вартості. ROE може некоректно відображати прибутко¬вість інвестиції акціонерів в силу потенційної різниці в балансовій і ринковій вартості власного капіталу.

Елімінувати дані проблеми можли¬во за допомогою наступних підходів:

порівняння показника до нор¬мативного значення;

порівняння показника до серед¬нього показника по галузі;

аналіз динаміки історичних значень.

Показник ROE використовується широкою аудиторією користувачів:

менеджерами підприємства, які використовують показник при аналізі, контролі та покращенні ре¬зультатів роботи підприємства;

кредитними аналітиками бан¬ку, які визначають рівень платоспро¬можності позичальника;

аналітиками ринку цінних паперів, які вивчають ефективність діяльності підприємства та його рин¬кові перспективи.

Однак, показник ROE як інстру¬мент фінансового аналізу має низку обмежень, а саме:

1. Значна кількість великих під¬приємств займається широким спек¬тром видів господарської діяльності в різноманітних галузях економіки, що не дозволяє точно ідентифікувати ефективність діяльності підприємства за конкретним напрямом господар¬ської діяльності;

2. Інфляція потенційно може сут¬тєво викривити показники фінансової звітності підприємства; в силу того, що цей ефект має вплив на амортизаційні відрахування та витрати на запаси, зна¬чення прибутку також викривляється;

3. Сезонні фактори, що є специ¬фічними для конкретної галузі, також викривляють результати аналізу;

4. Різні операційні та бухгал¬терські практики можуть вплинути на результати аналізу (наприклад, методи оцінки запасів і нарахування амортизаційних відрахувань, викори¬стання інструменту лізингу).

Завдяки тому, що показник ROE має властивість до дезінтеграції на драйвери створення вартості для ак¬ціонерів, факторний аналіз DuPont є дієвим інструментом аналізу фінансо¬вої та загальної ринкової стратегії. Фі¬нансова стратегія є однією з основних функціональних стратегій підприєм¬ства. В залежності від напряму роз¬витку підприємства на ринку, фінан¬сова стратегія має балансувати даний напрямок ринкового розвитку, а саме: за агресивного ринкового зростання, що характеризується динамічним на¬рощенням ринкової частки, фінансова стратегія має носити консервативний характер (розвиток фінансується переважно за рахунок власного капі¬талу та пошуку резервів скорочення операційних витрат); за помірного вектору ринкового зростання фінан¬сова стратегія має бути агресивною, що дозволить за рахунок позикового фінансування здешевити вартість ка¬піталу, таким чином здобувши додат¬кові конкурентні переваги на ринку, що скорочується або повільно зростає.

Ринкова стратегія підприємства може мати три напрямки: лідерство за витратами, диференціація та фо¬кусування (тобто нішовий ринок) [11]. Однак, науковці [9] вважають не до¬цільним використовувати для аналізу стратегію фокусування (нішового рин¬ку) внаслідок того, що інструментами цієї ринкової стратегії є інструменти характерні для стратегій або лідерства за витратами, або диференціації.

Стратегія лідерства за витратами має за мету вихід на ринок з товара¬ми або послугами, що за споживчими якостями є близькими до конку¬рентів, однак, мають нижчу ціну. З цією метою підприємство забезпечує жорсткий контроль за витратами, ви¬користовує ефект економії від масш¬табу та прагне до нарощення обсягів продажу, що сприяє зниженню серед¬ніх постійних витрат підприємства. Для підприємства, що обрало курс на лідерство за витратами, є харак-терним балансування низької маржі чистого прибутку за рахунок високої оборотності активів [10]. Це означає, що увага менеджменту підприємства має бути направлена в першу чергу на покращення якості управління активами, оптимізацію структури операційних витрат, підвищення якості операційного менеджменту. Інструментами покращення якості управління активами є посилення фінансування оборотного капіталу, оптимізація кількості запасів, по¬кращення показників оборотності готової продукції, зниження рівня дебіторської заборгованості, боротьба з замороженням грошових коштів в оборотних активах. Одним з основних інструментів підвищення якості опе¬раційного менеджменту є застосуван¬ня методів бережливого виробництва (Lean Manufacturing); це дозволить розкрити резерви підвищення ефек¬тивності функціонування підприєм¬ства, скоротити ступінь іммобілізації грошових коштів у надмірних запа¬сах, інше.

В свою чергу, ринкова стратегія диференціації має на меті запропону¬вати споживачам унікальні споживчі властивості товару або послуги, що дозволить встановити премію (додат-кову націнку) до середньо ринкової ціни. Прикладами таких споживчих властивостей є бренд, якість, сервісне обслуговування, дизайн, різноманіт¬ність асортименту, спосіб доставки, тощо [9]. В літературі [10] зазначаєть¬ся, що за стратегії диференціації під¬приємство має балансувати витрати на маркетинг і НДДКР з можливістю встановити конкурентоспроможну ціну. Стратегія диференціації успіш¬но виконується за умови генерації високої маржі чистого прибутку, що компенсує низький рівень оборотно¬сті активів. Як наслідок, основними інструментами підвищення маржи-нальності є нарощення обсягів доходів (за рахунок цінової та асортиментної політики) і оптимізація витрат (опера¬ційних, фінансових, інвестиційних). Важливим кроком є вдосконалення управлінського обліку, що дозволить посилити функціонально-вартісний аналіз і максимально ефективно відбудувати портфель продукції під¬приємства, розставляючи акценти на найбільш маржинальних одиницях

продукції.

Дослідження [9] доводить, що рин¬кова стратегія диференціації є ефек¬тивною за умов економічного зростан¬ня, а ринкова стратегія лідерства за витратами - за умов економічної нестабільності.

Слід відмітити, що інструменти з покращення стану драйверів фак¬торного аналізу DuPont знаходяться як в, так і поза зоною фінансового управління на підприємстві. Так, на маржу чистого прибутку впливають як заходи фінансової стратегії (опти-мізація фінансових і інвестиційних витрат; покращення якості управ¬лінського обліку), так і інструменти маркетингової стратегії (покращення цінової та асортиментної політики) і операційної стратегії (оптиміза-ція операційних витрат). Показник оборотності активів знаходиться під впливом інструментів управління оборотним капіталом (зона фінансової стратегії), так і бережливого вироб¬ництва (зона операційної стратегії). Тобто з метою максимізації створеної доданої вартості для акціонерів має відбуватися синергія функціональних стратегій підприємства.

Важливо назвати шляхи покращен¬ня стану драйверів факторного аналі¬зу DuPont, що має на меті посилення фінансового здоров'я підприємства. Занадто високий ступінь фінансово¬го важеля значно підвищує ризик банкрутства та обмежує гнучкість підприємства під час економічних криз; вирішенням цієї проблеми є скорочення боргового навантаження,

реструктуризація існуючих боргів, переведення короткострокових боргів у довгострокові, дотримання правил ефективного позикового фінансуван¬ня (фінансування довготривалого розвитку та капітальних витрат за рахунок довгострокового позикового фінансування). Низький ступінь обо¬ротності активів веде до іммобілізації грошових коштів у оборотному капі¬талі, зниження рівня ефективності господарської діяльності підприєм¬ства, потреби нарощувати боргове навантаження з метою додаткового фінансування оборотного капіталу; з метою вирішення проблеми низької ефективності управління активами слід покращувати оборотність запа¬сів, готової продукції, дебіторської заборгованості. Низький рівень маржі чистого прибутку свідчить про те, що підприємство не досягає необхідного рівня прибутковості своєї господар¬ської діяльності; усунути дану пробле¬му можливо за рахунок оптимізації витрат (операційних, фінансових, інвестиційних), розробки ефективного портфелю продукції, акцент в якому буде зроблено на найбільш прибутко¬вих одиницях, запровадження ефек¬тивної цінової політики.

Проаналізуємо результативність господарської діяльності підприємств (в розрізі прибутковості та ефектив¬ності) за допомогою факторного ана¬лізу DuPont на прикладі пивоварної галузі України. Для цілей аналізу взя¬то три найбільші виробники пива на українському ринку: ПАТ «Оболонь», ПАТ «Карлсберг Україна», ПАТ «САН ІнБев Україна». Наведемо в таблиці 1 розрахунки компонентів факторного аналізу DuPont на основі даних фінан¬сової звітності підприємств за період 2012-2014 рр. [1-4].

Отримані результати свідчать про те, що підприємства по-різному створюють додану вартість для своїх акціонерів: ПАТ «Карлсберг Україна» - за рахунок підвищення маржиналь-ності, ПАТ «САН ІнБев Україна» - за рахунок високої ефективності управ¬ління активами, ПАТ «Оболонь» - за рахунок структури капіталу підпри¬ємства. Як висновок, підприємства використовують різні ринкові та фінансові стратегії: ПАТ «Карлсберг Україна» - стратегію диференціації (що направлена на урізноманітнення асортименту, нарощення пропозиції преміальних торгових марок, що ма¬ють вищу маржу), а натомість ПАТ «САН ІнБев Україна» обрало для себе напрямок лідерства за витрата¬ми (підвищення ефективності управ¬ління оборотним капіталом). ПАТ «Оболонь», маючи показники маржі чистого прибутку та оборотності ак¬тивів на рівні нижчому в порівнянні з кращими практиками конкурентів, на основі даних розрахунків не може бути чітко віднесено до стратегії ди¬ференціації або стратегії лідерс-тва за витратами.

Поточна складна соціально-еко¬номічна ситуація відобразилася на динаміці показника маржі чистого прибутку підприємств: витрати, що понесли виробники внаслідок деваль¬вації національної валюти, здорож-чення імпортної сировини, скорочен¬ня реальних доходів домогосподарств і, як наслідок, обсягів попиту на пиво, - все це в комплексі призвело до того, що два з трьох основних виробників

(ПАТ «Оболонь» і ПАТ «САН ІнБев

Україна») мали від'ємний фінансо¬вий результат у 2014 р.. Підвищення рівня маржі чистого прибутку ПАТ «Карлсберг Україна» підтверджує стратегічну направленість підприєм¬ства на управління маржинальністю (тобто фокус на преміальні торгові марки).

В розрізі показника оборотності активів ПАТ «САН ІнБев Україна» є лідером на національному ринку. Це підтверджує тезу про фокус під¬приємства на стратегії лідерства за витратами, що сприятиме завоюванню ринкової частки. ПАТ «Карлсберг Україна» в свою чергу має нижчий рівень оборотності активів, що, на нашу думку, пояснюється значною часткою преміальних торгівельних марок (що продаються повільніше) в структурі продажів в порівнянні з іншими виробниками.

Динаміка показника фінансового важеля свідчить про те, що всі вироб¬ники (крім ПАТ «Оболонь») знижува¬ли обсяги боргового фінансування, що

є раціональним в умовах фінансово-економічної кризи та девальвації. По¬тенційною причиною росту показника фінансового важеля ПАТ «Оболонь» у 2014 р. є переоцінка кредитів у валюті внаслідок глибокої девальвації гривні.

Основними викликами для вироб¬ників залишаються скорочення обся¬гів ринку пива, подальша девальвація гривні, ріст рівня споживчої інфляції, здорожчення імпортної сировини, обмеженість банківського кредиту¬вання. У відповідь виробники мають застосувати інструментарій фінан¬сової та суміжних функціональних стратегій, а саме:

збалансування структури ка¬піталу з метою скорочення частки позикового фінансування, дотриман¬ня правил ефективного позикового фінансування;

реструктуризація кредитів (пе¬реведення короткострокових боргів у довгострокові, скорочення частки валютних кредитів);

підвищення якості управління оборотним капіталом (підвищення оборотності запасів, готової продукції, дебіторської заборгованості);

посилення функціонально-вар¬тісного аналізу, і, як наслідок, фор¬мування високо дохідного портфелю продукції з найбільш маржинальними товарними одиницями;

оптимізація операційних, фі¬нансових, інвестиційних витрат;

посилення маркетингової стра¬тегії (покращення асортиментної та цінової політики, підвищення якості управління портфелем брендів);

активізація операційної страте¬гії (використання інструментів береж¬ливого виробництва, пошук внутріш¬ніх резервів скорочення операційних витрат).

ВИСНОВКИ

Факторний аналіз DuPont дозволяє провести аналіз основних драйверів створення вартості для акціонерів і виявити глибинні причини неза¬довільного рівня прибутковості та ефективності господарської діяльності підприємства. За рахунок здатності формули до дезінтеграції існує мож¬ливість ідентифікувати та розкрити внутрішні резерви, що сприятимуть майбутньому ринковому зростанню. Факторний аналіз DuPont займає важливе місце в системі аналітики фінансової стратегії в силу здатності до оперативної та всебічної діагнос¬тики основних драйверів створення акціонерної вартості. З метою до¬сягнення результативності загальної ринкової стратегії підприємства має утворитися синергія функціональних стратегій (фінансової, операційної та

інших). Інструменти впливу на ком¬поненти факторного аналізу DuPont знаходяться як в межах фінансової стратегії, так і у зоні інших функ¬ціональних стратегій підприємства. Різним напрямкам розвитку підпри¬ємства на ринку відповідають різні види фінансової стратегії (агресивна або консервативна). Також для різних галузей економіки є характерним ви-користання відповідних інструментів фінансової стратегії (оборотність акти¬вів - для галузей з масовим уніфіко¬ваним попитом і великими обсягами продажу; маржа чистого прибутку - для галузей з індивідуальним оди¬ничним попитом і малими обсягами продажу). Результати факторного аналізу DuPont на основі даних пи¬воварної галузі України свідчать, що більшість основних виробників мають чітко спрямовану стратегію, що на¬правлена або на диференціацію, або на лідерство за витратами. Ринкова стратегія підприємства має бути під-тримана за допомогою відповідних інструментів фінансової стратегії (маржі чистого прибутку, оборотності активів, фінансового важелю). В роз¬різі інструменту маржі чистого при¬бутку підприємства мають проводити роботу в напрямку покращення стану функціонально-вартісного аналізу, посилення цінової та асортиментної політики, активізації маркетингової стратегії; інструменту оборотності ак¬тивів - підвищення якості управління оборотним капіталом, використання інструментів бережливого виробни¬цтва, пошуку внутрішніх резервів скорочення витрат; інструменту фі¬нансового важелю - збалансування структури капіталу, реструктуризації заборгованості.

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  фінансова стратегія, факторний аналіз DuPont, рента¬бельність власного капіталу, маржа чистого прибутку, оборотність активів, фінансовий важіль, стратегія лідерства за витратами, стратегія диференціації.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Алексін Гліб
аспірант відділу фінансів реального сектору Інститут економіки та прогнозування НАН України




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org