ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНСТРУМЕНТІВ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ


У статті міститься інформація про зміст та особливості застосування інструментів фондового ринку. Приділено увагу класифікації цінних паперів. Виділені властивості похідних фінансових інструментів. Виокремленна структура правового забезпечення і система нагляду за діяльністю ринку цінних паперів. Наведено статистичні дані щодо структури обсягу біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі. Розглянуто причини невдалої практики застосування інструментів ринку похідних цінних паперів в Україні. Охарактеризовані сучасні проблеми інструментів фондового ринку, а також розроблені напрями, спрямовані на розширення кола інструментів в Україні.

Постановка проблеми. В умовах несприятливої соціально-економічної ситуації що склалася в Україні, а також поглиблення інтеграційних процесів, які потенційно несуть ризики для національної економіки, ефективне функціонування та розвиток фондового ринку є необхідною умовою забезпечення економічної стабільності в країні.

Останні роки біржова діяльність в Україні перебуває на стадії становлення, незважаючи на позитивну динаміку останніх періодів по багатьох показниках, що її характеризують. Особливий вплив на біржову ситуацію має нинішня економічна криза, що викликана нестабільною політичною ситуацією у країні.

Подальшому розвитку біржової діяльності в Україні заважає ряд проблемних факторі: починаючи від низької ліквідності, вузького кола доступних для роботи фінансових інструментів та відсутності ефективного захисту прав інвесторів, закінчуючи недосконалістю нормативного регулювання і непрозорістю біржових

ринків. Зважаючи на вагому роль біржової діяльності в сучасній фінансово-економічній системі України, розв'язання існуючих проблем у цій сфері є актуальним і потребує подальшого розгляду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження інструментів фондового ринку здійснювалось багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими, фахівцями ринку, серед найбільш вагомих з яких можна виділити Л. Вальраса, П. Друкера, Дж. Кейнса,. М. Фрідмана, У. Шарпа, В. Базилевича, О. Барановського, О. Василика, Т. Гужву, В. Загорського, А. Задоя, О. Іваницька, С. Еша, Г. Карпенка, В. Колесника, Ю. Лисен-кова, В. Лященка, Т. Майорову, О. Мендрула, Я. Міркіна, О. Мозгово-го, В. Оскольського, О. Поважного, І. Розпутенка, М. Самбірського, І. Школьника, В. Юрчишина тощо.

Постановка завдання. Метою дослідження є теоретичне та практичне дослідження особливостей застосування інструментів фондового ринку в Україні.

Виклад основного матеріалу. Фондовий ринок України перебуває сьогодні у стані, який забезпечує його перехід зі сфери обслуговування обігу капіталів у самостійний сектор економіки, адже одним з основних індикаторів стану економіки будь-якої країни є фондовий ринок, що дуже гостро реагує на будь-які зміни в державі. Ефективність функціонування фондового ринку залежить перш за все від міцної інфраструктури, що створює належні умови для випуску та подальшого обігу цінних паперів.

Випуск та обіг цінних паперів мають важливе значення для формування корпоративного сектора економіки і фондового ринку. Останній акумулює великі обсяги грошових коштів з метою їх виробничого використання, залучає інвестиції для розвитку галузей матеріального виробництва, приватного бізнесу, підвищення добробуту громадян країни. В результаті цих процесів створюються і розвиваються акціонерні товариства, що є однією з найбільш сучасних і розвинених форм підприємництва, відбувається концентрація пакетів акцій у власності значно меншої кількості акціонерів.

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти та професійних учасників ринку цінних паперів, які брали активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектору економіки.

Згідно зі ст. 195 Цивільного кодексу цінні папери діляться на групи та види. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові;

2) боргові;

3) похідні;

4) товаророзпорядчі цінні папери [1].

Господарський кодекс поділяє цінні папери на: пайові, боргові та інші цінні папери, не називаючи їх «групи». Разом з тим, Господарський кодекс передбачає, що у сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі, інші види цінних паперів, передбачені цим Кодексом та іншими законами [2].

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» за порядком розміщення (видачі) поділяє цінні папери на емісійні та неемісійні [3].

У процесі історичного розвитку ринку цінних паперів вони пройшли шлях від реальних цінних паперів, які випускались у паперовій формі, до електронної форми цінних паперів, так званої «без паперової форми», тобто у вигляді записів у комп'ютерних файлах. За умови паперової форми випуск здійснюється на спеціальному папері, з водяними знаками та ступенями захисту.

Класифікація, цінних паперів в наукових джерелах є найбільш повною для розвинутого ринку цінних паперів (рис. 1).

Класифікація цінних паперів за економічним статусом передбачає їх поділ на фондові та комерційні. Фондові цінні папери вільно перебувають в обігу на фондовому ринку. Залежно від природи формування капіталу їх поділяють на цінні папери першого та другого порядку. Цінними паперами першого порядку вважаються такі, що використовуються для формування і нарощування капіталу та отримання прибутку: акція, облігація, банківський вексель. Другий порядок складають похідні цінні папери, а саме: опціон, ф'ючерс, варрант.

У порівнянні з основними цінними паперами, похідні цінні папери є більш гнучкими інструментами. Відповідно до визначення Комітету з розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, похідним фінансовим інструментом є фінансовий інструмент [5]:

а) дійсна вартість якого змінюється у відповідь на зміну певної процентної ставки, вартості цінного папера, ціни товару який продається на біржі, курсу валюти, цінового або процентного індексу, кредитного рейтингу або кредитного індексу та інших подібних показників;

б) придбання якого не вимагає спочатку ніяких або вимагає значно нижчих інвестицій у порівнянні з іншими інструментами, які мають подібну прибутковість і подібну реакцію на зміну ринкових умов;

в) який буде реалізований у майбутньому.

Ґрунтуючись на цьому визначенні, можна виділити наступні властивості похідних інструментів:

1. Ціни похідних інструментів ґрунтуються на цінах базисних активів.

2. Операції з похідними фінансовими інструментами дозволяють отримати прибуток при мінімальних інвестиційних вкладеннях.

3. Похідні інструменти мають терміновий характер.

До похідних (деривативів) відносяться термінові контракти і похідні цінні папери.

Безумовно, за будь-якої форми основним елементом є законодавче регулювання ринку цінних паперів. Саме цей елемент створює необхідну нормативно-правову базу для ринкових відносин учасників ринку цінних паперів.

Варто зауважити, що перші цінні папери були виключно іменними, а всі операції з ними проводились у межах, окреслених емітентом. Фондові операції, як правило, не здійснювалися, що цілком пояснювалося на той момент недостатнім регулюванням цього процесу державним органом влади середнього рівня - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в межах своєї компетенції Подальше розширення ринку цінних паперів пов'язане з прискоренням темпів приватизації в країні і, відповідно, домінуванням корпоративної форми власності.

Слід зазначити, що важливу роль у відновленні економіки в довгостроковій перспективі повинен відігравати корпоративний сегмент ринку цінних паперів. Разом із тим, в поточному році торги цінними паперами демонструють низхідний тренд, що пов'язано з загальним погіршенням макроекономічної ситуації, низькою зацікавленістю економічних суб'єктів у залученні коштів через фондовий ринок та невисокою інвестиційною привабливістю наявних фінансових інструментів.

Одним із показників ефективності функціонування ринку цінних паперів є розвиток його організованого сектору. Незважаючи на несприятливу ринкову кон'юнктуру, загалом у 2014 році спостерігалась висока активність біржового сегменту й відбулось збільшення обсягів операцій з цінними паперами

(рис. 3).

Порівняно з попереднім роком обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі у 2014 році зріс на 33,72 % і становить 619,70 млрд. грн., що еквівалентно

39,55 % ВВП України.

Журнал «Ринок Цінних Паперів України»

№ 1-2/2016

Рис. 3. Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі у 2010-2014 рр.

Джерело: складено автором на основі [7]

Що стосується 2015 року, то обсяг торгів на фондових біржах України за 2015 рік становив близько 245 млрд. грн., що у 2 рази менше, ніж за підсумками 2014 року (табл. 2). Така динаміка обумовлена переважно зниженням активності на ринку державних облігацій, частка операцій з якими за вказаний період складала близько 87%.

За останні декілька років на українському фондовому ринку відбувся ряд важливих і істотних змін. Одним із прикладів таких перетворень є поява поруч із традиційними операціями з фінансовими інструментами нових продуктів - похідних цінних паперів.

Попит на цінні папери залежить від процентної ставки, ціни на інші альтернативні фінансові активи (золото, нерухомість тощо). Рівень процентної ставки є не тільки критерієм вибору альтернативних напрямів здійснення інвестиційних операцій, а й значною мірою визначає обсяг цих операцій або ділової активності окремих суб'єктів

Таблиця 2

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі протягом січня-грудня 2015 року, млн. грн.

Організатор торгівлі Акції Облігації підприємств Державні облігації України Облігації місцевої позики Інвестиційні сертифікати Опціонні сертифікати Деривативи Депозитні сертифікати Усього

Січень 651,26 585,15 24472,39 3,41 404,71 19,96 550,20 0,00 26 687,08

Лютий 920,20 1 589,69 43 952,25 9,01 261,44 29,22 562,43 0,00 47 324,23

Березень 746,28 511,54 32 726,30 1,22 358,60 22,81 950,04 0,00 35 316,80

Квітень 566,10 1 203,47 27 201,23 3,98 505,91 38,97 1 030,6 0,00 30 550,32

Травень 424,99 1 041,71 23 463,46 0,37 23,91 14,26 726,40 0,00 25 695,11

Червень 481,15 755,44 20 549,40 0,49 25,70 32,95 976,22 0,00 22 821,33

Липень 473,59 641,90 13 802,24 0,49 47,56 60,36 562,95 697,37 16 286,45

Серпень 308,34 2 045,79 12 886,84 0,50 128,93 71,92 370,01 1 110,66 16 922,99

Вересень 314,94 861,44 10 453,88 0,33 137,74 58,93 341,23 2 841,92 15 010,41

Жовтень 304,09 761,91 5 903,03 0,00 57,73 97,09 218,24 839,67 8 181,76

Листопад 265,38 1 412,41 9 985,41 0,00 53,59 129,25 107,17 1 480,22 13 433,43

Грудень 354,57 2 193,65 27 923,32 0,00 164,34 39,61 120,94 1 744,69 32 541,12

Усього 5 810,88 13 604,11 253 319,74 19,80 2 170,15 615,33 6 516,4 8 714,54 290 771,03

Джерело: складено автором на основі [7]

138

господарювання. Структура попиту на фондові інструменти залежить від виду цінних паперів. Структура пропозиції цінних паперів залежить від структури власності у країні, мікрое-кономічних факторів та інституційно закріплених видів цінних паперів. Випускати можна тільки цінні папери, які законодавчо визнані у країні.

В останні роки спостерігається зростання інтересу до інструментів ринку похідних цінних паперів, що пропонують вітчизняні організатори торгівлі. Це формує перспективи подальшого росту ринку похідних. Однак, перешкоджають подальшому розвитку вітчизняного ринку похідних цінних паперів ряд проблем, які можна розглядати як у контексті проблем фондового ринку в цілому, так і сугубо специфічних проблем ринку похідних цінних паперів. [8, с. 170]

Причини невдалої практики застосування інструментів ринку похідних цінних паперів в Україні можна поділити на зовнішні і внутрішні. При цьому вплив зовнішніх факторів, на наш погляд, є не таким значним, як внутрішніх.

Однією з найбільших проблем фондового ринку України залишається прозорість інструментів фондового ринку. Адже на сьогоднішній день більшість операцій з купівлі - продажу цінних паперів (близько 90%) відбуваються поза біржами. За таких умов неможливо забезпечити потенційних учасників ринку цінних паперів необхідною інформацією, порушуються умови чесної конкуренції. Фактично, емітенти цінних паперів втрачають можливості підвищення вартості своїх акцій. Адже за умов, коли торгівля буде відбуватися в межах організованого ринку цінних паперів, попит, пред'явлений на ті чи інші цінні папери, може зрости за рахунок більшої кількості учасників, що матиме результатом зростання ціни акцій. Нерозвине

ність законодавчої бази, зокрема з питань захисту прав інвесторів та емітентів, ускладнює залучення інвестицій.

У цілому ситуація з фінансовими інструментами фондового ринку характеризується такими негативними моментами:

- надто вузький спектр доступних для роботи фінансових інструментів, що ускладнює диверсифікацію портфелів і можливостей для інвестування;

- низька якість цінних паперів, що перебувають в обігу;

- низька ліквідність та висока волатильність цін лістингових цінних паперів;

- низький рівень розвитку ринку дериватів; відсутність в обігу на біржах цінних паперів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні.

Такий стан пов'язаний з наступними обставинами:

- самі емітенти - акціонерні товариства, що з'явилися після приватизації, не надто прагнуть до вільного обігу власних акцій на ринку;

- вся наявна інфраструктура та система регулювання орієнтовані на великих емітентів, масштаби яких дозволяють працювати з ними іноземним інвесторам;

- відсутність ефективного захисту прав інвесторів у цінні папери, незацікавленість потенційних інвесторів придбавати цінні папери через низький рівень корпоративного управління;

- проведення українськими компаніями ІРО та 8РО на зарубіжних біржових площадках.

Однією із умов досягнення та збереження конкурентоспроможності сучасного біржового фондового ринку є забезпечення фондовою біржею високого рівня ліквідності торгів через надання інвесторам максимально доступної кількості фінансових інструментів для диверсифікації напрямів інвестування, створення можливості реалізації учасниками ринку та інвесторами різноманітних стратегій інвестування та поведінки на біржовому ринку [9, с. 120].

Напрямами, спрямованими на розширення кола інструментів в Україні є:

- зниження вимог до фінансових показників, що обумовлюють допуск цінних паперів у лістинг;

- надання дозволу на включення цінних паперів до біржового реєстру біржі за наслідками їхнього обігу на інших фондових біржах, не вимагаючи регулярних торгів на цій біржі протягом найменше півроку за умови достатньої стартової ліквідності;

- посилення вимог до ліквідності цінних паперів (визнати за обов'язкову умову для перебування у лістингу наявність маркет-мейкера та збільшення обсягу торгів);

- для емітентів першого рівня лістингу зробити вимогу щодо дотримання принципів корпоративного управління обов'язковою, а не рекомендованою;

- посилення вимог до інформаційної прозорості емітентів;

- надання фінансових (податкових) привілеїв емітентам цінних паперів у разі їхнього публічного обігу та проведення лістингу на фондовій біржі;

- спрощення біржового обігу іноземних цінних паперів. [10, с. 4]

ВИСНОВКИ

Незважаючи на те, що протягом останніх років український біржовий ринок значно розширив свій інструментарій, структура торгів цінними паперами свідчить про зростання сегменту боргових зобов'язань та скорочення питомої ваги ринку пайових інструментів.

Можна виділити такі напрями модернізації біржового фондового ринку:

1. укрупнення та консолідація в першу чергу, існуючих фондових бірж, що сприятиме формуванню стандартних критеріїв лістингу та формування справедливих ринкових цін за будь-якими фінансовими інструментами;

2. зростання ліквідності і прозорості фондового ринку за допомогою збільшення пропозиції фінансових інструментів шляхом запровадження нових боргових інструментів, перш

за все біржових та інфраструктурних облігацій, інноваційних структурова-них продуктів, продуктів фінансового інжинірингу, зокрема, біржових валютних деривативів та ф'ючерсного контракту на ціну золота;

3. активне вдосконалення технологій торгівлі, розвиток Інтер-нет-технологій, впровадження нових торгових систем та платформ;

4. створення відповідної законодавчої бази з метою забезпечення організаційно-правових засад формування та функціонування фондового

ринку;

5. вдосконалення державного регулювання та нагляду на фондовому ринку, захист прав інвесторів, забезпечення на державному рівні низки заходів спрямованих на збільшення показника free-float акцій українських компаній.

Варто зауважити, що ефективний розвиток економіки України в сучасних умовах потребує широкого використання цінних паперів як фондових інструментів залучення капіталу.
Warning: file_exists(): open_basedir restriction in effect. File(/var/www/securitiesg/securities.usmdi.org/PDF/968.pdf) is not within the allowed path(s): (/var/www/securities:/usr/lib/php5:/usr/bin/php:/tmp) in /var/www/securities/securities.usmdi.org/index.php on line 538


[Придбати журнал]


Ключові слова:  фондовий ринок; інструменти фондового ринку; цінні папери; похідні цінні папери; фондові операції; фондова біржа.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Дещенко Катерина
студентка ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2017  securities.usmdi.org